Якось не здогадалась я написати на своєму рідному блозі про мій пошук нових людей, які хотіли б писати про весілля. Я вже і вконтакті відписала, і друзів своїх мучаю, щоб порадили когось, а про найлегший спосіб чомусь забула.Наразу я перебуваю у пошуку нових людей, які вміють писати (журналісти або ті, хто відчувають за собою такий талант) та мислять просторо (тут складніше). Краще аби це були блоггери, які вже пишуть про весілля (можна ще й про моду, стиль), крім того мені потрібні київляни (аби ми могли познайомитись особисто та могли працювати разом надалі). Я не хочу писати прямо у блозі більш конкретно, для детальної інформації прошу написати мені приватно.

Отже, прошу відправляти мені котороткі message на мій e-mail: lisa@vesillya.com або можна прямо у коментах.

І щоб пост не здавався вибитим з контексту, я додам до нього кілька романтичних та цікавих фото:

Ще немає схожих статтей.

(усього голосів: 6, оцінка: 2.5 з 5)

Незважаючи на те, що я більше двох років веду весільний блог, я не так часто задумуюсь про весілля як могла б. Проте останнім часом, зізнаюся, думаю про нього все частіше. Все привабливішими і ніжнішими стають для мене усі такі весільній прикраси та аксесуари, і я вже більше шаленію від весільного взуття, правильної зачіски, довгого волосся, якоїсь ніжної детальки (наприклад, стрічка у волоссі) і разом з тим все менше починаю мріяти про сукню як таку. А що сказати про професійні весільні фотографії? Ви знаєте, як це важко продивлятись кілька сотен за раз? Молодята на них і красиві, і стильні, і (о, що найскладніше) такі щасливі! А коли після перегляду цих декількох сотен фотографій я починаю “вивчати” наступну колекцію весільного взуття? Оце пекло! У думках кружляє лише одне слово: “Хочу, хочу, хочу!”

Зізнаюся чесно, я не мріяла з дитинства про своє весілля, я не плакала над весільними сценами з відомих фільмів, але тепер … ледь приховую сльози від перегляду ще одного фільму.

І як я мрію про весільну каблучку! О, я сподіваюсь, мене зрозуміють мої читачки. От буквально вчора натрапила на продаж красивої коробочки для кілець, вона була дуже стильна і оригінальна - у формі симпатичного мішечка, але яка всередині неї була красива каблучка! Просто казкова! Оскільки я знаю, що цю статтю може прочитати мій хлопець, я не буду розміщувати тут це фото і маю на те декілька аргументів: 1. я не хочу підказувати; 2. я знаю, що такі каблучки виготовляються на замовлення і зберігаються як сімейна реліквія. Але разом з тим я помічаю, що починаю трошечки ідеалізувати весілля саме по собі. А цього краще не робити, щоб не повторити потім помилки Шарлотти з “Секс і місто” (я про її невтомну жагу вийти заміж).

Наші любі і кохані чоловіки, якщо ви точно вирішили, що з вами поряд ваша кохана жінка, будь ласка, ловіть час поки вона з вами і кохає вас абсолютно “безвоздмєздно” та не мучить себе думками “коли ж він нарешті мені запропонує”, бо якщо вона замислеться, ви втратите свою позицію і вона похитнеться. Не допускайте такої ситуації, коли ви нарешті наважитесь освідчитись, її першою думкою стане: “Нарешті!”, нехай ця мить буде прикрашена лише щатсям та неймовірним почуттям власної неповторності!

P.S. назву статті не розцінювати як керівництво до дії

Читаємо далі:

• На тоненькому і гострому
• Весілля Вконтакті
• Моє весільне взуття. Перша спроба
• Коли не варто одружуватись?

(усього голосів: 6, оцінка: 4.33 з 5)