Ви думали над подарунком для свого коханого у день весілля? Ну звісно, що так. Але окрім традиційної ночі після свята ви можете запропонувати щось неочікуване, наприклад, заспівати пісню. Чи ви погано співаєте? Зізнаюсь, я теж, жахливо просто, тому ніколи цього і не роблю. Але навіть якщо у вас зовсім нема слуху, а ви дуже хочете витворити “щось таке”, то можна спробувати записати реп, як це зробила наречена на відео. Вийшло дуже цікаво, видно, що їй довелось потренуватись.

Чи помітили ви наскільки щасливим був у кліпі наречений? Кажуть, що співати хлопцю є доволі дивним проявом почуттів - зовсім це не жіночно, та й самому милому теж буде ніяково, але ця пара не заморочується через подібні кліше. Їм хочеться - вони роблять. Вона співає для нього, а він купається у променях її кохання. Може, і ви так можете?

Ще немає схожих статтей.

Якщо вам сподобалась саття — натисніть на цю кнопочку. Дякую!

А ще ви просто можете приєднатись до моєї групи Вконтакті, тематичної сторінки на Facebook та зафоловити мене у Твіттері :)

Усім привіт знов! Я вибачаюсь, що блог не працював певний час, поки я насолоджувалась медовим місяцем, не проплатила хостинг вчасно, тому на деякий час блог не працював. Відпочивши як треба я повертаюсь до своєї роботи. Сьогодні хочу поспілкуватись про те, як відчути кожну мить свого весілля, пронести його через себе і запам’ятати кожну мить. Думаю, ви чули від інших наречених, що цей день, до якого готуєшся кілька місяців, витрачаєш на його організацію купу часу та хвилювань, проминає просто з неприємною швидкістю - раз, і день закінчився. Я боялася такого ефекту, мені кортіло відчути все і подовжити отримані відчуття. Здається: прокидаєшся, як правило, о шостій ранку, гуляєш в ресторані аж до дванадцятої, а день все одно пробігає. Чому так? Я вважаю, що великою мірою так відбувається через хвилювання, вони якраз і не дають відпустити себе та дати насолодитись святом. Зі мною так було вранці: мене фарбують, вдягають, а мені чомусь про саме свято і не думається. Я просто абстрагувалась, ніби те, що тут, на Землі, зі мною роблять ніяк не пов’язано з тим, що я відчуваю. І навіть коли приїхав Денис, я все одно була вся в напруженні, мені треба було проконтролювати купу речей: щоб придбали квіти у ресторан, розклали картки з іменами гостей, привезли торт, взяли шампанське, поклали бокали так, щоб ті не розбились і т.д. Все це не давало мені змоги відчути себе прикрасою свята, я намагалась бути його менеджером (організатором то була я сама), а треба було забути про все і просто відпустити себе, що я невдовзі і зробила.

Як не дивно, але моє “забити” допомогло. Так, вранці я простежила за обручками, документами, платіжками, аксесуарами для РАЦСу, але на тому все і закінчилось. Більше я не була організатором, а стала нареченою, - дівчиною, яку чекають на весіллі, якій посміхаються, яку обнімає коханий, роздають компліменти усі навколо, озираються люди та фотографують фотографи інших пар. Так все і було. Я сміялась, спілкувалась з друзями, обнімалась з родичами, цілувалась з милим, що може бути кращим за це? Моя команда (я так називаю усіх, хто створив наше весілля таким гарним та неповторним) підготувала мене до мого найголовнішого свята, я була впевнена у своєму зовнішньому вигляді на всі сто, я продумала усі моменти, навіть взяла іншу пару взуття, щоб довго не мучатись на 9см, тому нічого не могло мені завадити щиро посміхатись та (знову ж таки) відчути кожен момент!

Також важливим аспектом є той, що ми не грали за чужими правилами, як би цього не хотілось навіть моїм батькам. Ми створили свою концепцію, довели її до кінця і витримали усі нарікання та невдоволення. Так, було важко і нам, і моїм рідним, які не приймали наше бачення. Я б не хотіла згадувати про всі наші сварки, але скажу одне: відстоюйте себе і своє право бути собою на весіллі. Хочете вдягнути зелену сукню? Давайте! Хочете український стрий? Давайте! Нема форматів, крім тих, які ви собі вигадали. Одне лише важливо: ваше бажання. І воно повинно бути справжнім, а не спокусою показати усім, що ви вирішуєте самі що вдягнути. Ні в якому разі не заперечуйте заради того, щоб просто заперечити! Лише якщо ви справді мріяли про зелену сукню, лише тоді наважуйтесь на неї. Інакше ви зрозумієте, що зробили неправильно.

Завдяки нашій впертості та впевненості ми були такими, якими хотіли бути і відривались не думаючи ні про що. Наші троє фотографи були нескінчено раді від того, що нас можна було розвести на будь-що: то ми фотографувались у МакДональдс, то прямо не Хрещатику, то причепились до продавця окулярів, до помаранчевої машинки, до дідуся у парку, то катались на гойдалках, приколювались у телефонній будці, то співали на сцені… Вражень неймовірна кількість! І після ресторану ми пішли до клубу “44″ на Хрещатику разом з друзями і там ще трохи погоцали. Я прямо у весільній сукні там танцювала, Денис у костюмі. Було суперово. А повернувшись додому ми одразу не заснули )). Усі казали нам, що ми не витримаємо, але витримали! Все було чудово! Вражень неймовірна кількість, і головне: для мене день не пройшов швидко, я встигла його відчути повністю і не було жодного упущення.

Читаємо далі:

• Весілля чи шлюбна ніч?
• Дев’ять порад для гарного вигляду
• Весілля у … McDonald’s!
• Весільна виставка в Києві: звіт

Якщо вам сподобалась саття — натисніть на цю кнопочку. Дякую!

А ще ви просто можете приєднатись до моєї групи Вконтакті, тематичної сторінки на Facebook та зафоловити мене у Твіттері :)

Ітак, поговоримо про найбільш тендітну та інтимну частину передвесільних гулянь: про те, про що недуже хочеться думати напередодні свята; про те, про що чоловіки замовчують, а розумні дівчата не питають. Про холостяцьку вечірку. Чоловіки, у своїй більшості, абсолютно непроти відірватись перед страшним та невідомим майбутнім, у якому дівчина змальвується страшною вранішною жінкою або вечірньою химерою. Дехто з чоловіків так сильно нервують, що навіть дають задніх, а дехто сміливо продовжує розпочате. Все залежить від намірів та почуттів кожного, але мало хто відмовляється від гарного вечора з друзями, які не менш за винуватця свята жадають початку гуляння. Як реагувати жінкам? Часто нам складно і неприємно навіть подумати про те, що він буде розважатись зі своїми скаженими друзями, пити, втрачати глузд, слухати страшні та далекі від правди розповіді про жінок, про невдалі стосунки, а якщо ще й додати присутність проститутки (і зовсім не факт, що однієї), стає просто лячно. Як нам, дівчатам, бути?

Я задалась цим питанням після того, як декілька разів почула від різних його друзів пропозиції щодо вечірки. Очі у них поблискували з грайливим вогником. От-от - і я б зненавиділа кожного з них. Здоровий глузд припинив такі неприємні думки та абстрагував мої нерви.

Першочергово я непроти вечірки і навіть непроти присутності на ній дівчат. Тільки я б не хотіла, аби мій чоловік відтрахав їх усіх (о,вибачайте за це вульгарне слово), навіть одну з них. Такий проступок я оцінюю як зраду, мені просто неприємно та гидко від думки, що він був з якоюсь дівчиною, можливо, яка ще й хвора. А вступати у шлюб з брудним чоловіком я не хочу. Проте з іншої сторони, я не можу позбавити милого святкування, гарної вечірки у чоловічому колективі. Чоловічу вечірку я не уявляю без дівчат. Не хочеться диктувати своєму хлопцеві як провести йому його ж холостяцький вечір, але мені набагато легше змиритись із присутністю стриптизерки, ніж проститутки. Нехай хлопці трохи розважаться, якщо вже так кортить, але без контакту. І то, я більше ніж впевнена, що при порівнянні я буду мати більше очок.

Якщо вже абстрагуватись і поговорити лише про мої жіночі почуття, то я не розумію сенсу у такій вечірці: з дівчатами за замовленням. Навіщо це все? Щоб востаннє розважитись? Вибачте, шлюб відбувається за згодою двох сторін та з подачі самого ж хлопця. Якщо не хочеш - не бери. Якщо страшно - скажи про це їй. Якщо кортить відірватись з іншою наостанок - то де гарантія, що не захочеться після укладення шлюбу?

Одне я знаю напевно: після вечірки нікому не повинно бути соромно та боляче.

Ще немає схожих статтей.

Якщо вам сподобалась саття — натисніть на цю кнопочку. Дякую!

А ще ви просто можете приєднатись до моєї групи Вконтакті, тематичної сторінки на Facebook та зафоловити мене у Твіттері :)