Я не знаю, як ви поставитесь до наступної інформації, я б сприйняла її як звичайний якісний фан, але тут є дещо більше. Я представляю фотографії весільного фотографа, що є автором провокаційного проекту, який тим не менш, може бути корисним як для вас, так і для вашого фотографа. Цю фотосесію можна трактувати з кількох сторін, можливо, навіть з тих, про які сам автор і не думав. Але ми не будемо цим займатись. Мій проект розказує про весілля, тому мене цікавить зовнішня сторона отриманих фотографій. Те, що чоловік вдягнений у весільну сукню, є трохи відразливим самим по собі, принаймні, для мене. Комусь фотосесія здасться смішною. Це справа смаку. Мене в ній цікавить наочна ілюстрація стандартних поз, ракурсів, прийомів, обробки. Це все дуже добре видно, бо модель - не дівчина, тому увага не розсіюється на зовнішність моделі. Тим більше, складно  критикувати весільні фотографії, бо знаєш - це буде неприємно самій нареченій, яка дуже болісно ставиться до будь-яких слів на адресу її зовнішнього вигляду. У даному випадку все навпаки: модель компроментує на критику та відверте висловлювання своїх думок: зовсім нестрашно сказати, що всі фото самі по собі відображають сумну реальність та скупу фантазію. Можливо, хтось скаже, що це класика. Так, можливо, дещо з цих фотографій нею і є, але вже точно не фото з написом “З Днем весілля”. Далеко не всі ці “класичні” фото є красивими, деякі з них просто кричать: “Тупий фотограф!” А деякі, одиниці, є більш “правильними”: фото, на якій наречена стоїть під деревом, дивиться на вас у розвороті, - такі фотографії не є такими відразливими, як ті, що оброблені дешевими бантиками, перлами та написами. Підтвердженням моїх слів щодо підкресленої пародійності робіт є деякі з них: неправильно побудована експозиція або ж зовсім відрізана наречена, що торкається дерева. Тобто, в цій роботі усі помилки весільної фотографії підкреслені, на них зроблений акцент, щоб ті, хто їх дивиться, не робили так само неправильно. Далеко не секрет, що деякі студії грішать подібним: розробляють однаковий сценарій зйомки, відточують певні ракурси, сюжетні лінії і потім “лабають” одні і ті самі фотосесії. Певні такі нахили я спостерігаю в роботах класного та професвйного Ігоря Коровіна, який знімав весілля моєї далекої родички. Він розробив для себе сценарій зйомки пар на березі моря та у полі, і знімає молодих в однакових позах. І багато молодят погоджуються на його пропозицію, віддаючи за повторність 1500 доларів. Я люблю його фотографії, але на жаль, серед них можна знайти дуже багато схожих, а ціна 1500 доларів повинна обгрунтовуватись, я думаю, що вона повинна гарантувати оригінальність. З іншої сторони, причиною такої повторності та одинаковості можуть бути самі замовники, які власноруч замовляють саме таку фотосесію, а фотограф просто виконує їх забаганки. Як-то кажуть: ваші гроші.

Не судіть дуже строго автора, адже є загальновідомим фактом, що постійно та навмисно фальшиво грати насправді набагато складніше, ніж чисто. Така чітка передача помилок та кліше є лише ознакою майстерності фотографа, він все це зробив свідомо, а більшість так робить, бо не вміє інакше. Ось вони, найбільш типові весільні фото:

Набагато більше фотографій по даній тематиці дивіться на сторінці автора: http://tima-off.livejournal.com/273445.html

Читаємо далі:

• Магія спалаху
• Потягнуло на романтику…
• Весільна сукня: друге життя
• Справжнє щастя на світлині

(усього голосів: 3, оцінка: 5 з 5)

Як я писала, своїми руками я також робила весільні запрошення та гостьову книгу. Останню я робила довше, ніж 12 запрошень, бо мені складніше було мати справу з тканиною, ніколи не любила шити. Але і майже не довелося, саму тканину я приклеїла до основи Моментом, а от сам бантик вже шила. Мені пропонували сшити “кишеню” для основи, таку собі обкладинку, але я це не в моїх силах.

Спершу я обшила ззовні альбом м’якенькою тканиною, флісом, здається, щоб вона приховала пружинку, а лише потім зверху обшила атласом. Клей дуже гарно тримає все і швидко застигає. Як тільки обкладинка була готова, я пришила на неї білий бантик, який пошитий з двох основ. А зсередини, щоб приховати усю некрасу шматочків тканин, я зверху приклеїла сторінкою альбому. І все, готово! Також треба купити кілька різнокольорових маркерів, щоб гості могли писати і малювати в ній, таким чином, створиться весела атмосфера.

Якщо дизайн гостьової книги я вигадувала паралельно до того, як її робила, то із запрошенням все було навпаки. Їх дизайн я виношувала у пам’яті давно. Обравши необхідний папір в спеціальний магазині для hand-made, я не одразу взялась за нарізання. Як кажуть: “Сім разів…”. Спочатку я намалювала пробний варіант, щоб точно розрахувати розміри і наочно зобразити їх зовнішній вигляд. Скажу чесно, з нарізанням я намучилась: якщо недостатньо натискаєш при нарізанні, то папір ніби розпадається на два тоненьких шари. Так було з помаранчевої основою, а з біло-золотим папером було набагато легше, він більш твердий та фактично ламався у руках. Звісно, були невдалі варіанти, але необхідну кількість я отримала ). Всередині теж повний hand-made: все написано від руки, про почерк не питайте, було дуже незручно. Але на мою думку, весільні запрошення вдались!

І нарешті, моя гостьова книга:

Читаємо далі:

• Які бувають запрошення: гід
• Весільні запрошення у дуже сучасному стилі
• Бокали у стилі hand-made

(усього голосів: 5, оцінка: 4.8 з 5)

Давайте поговоримо про покупку весільної сукні, а саме де і за скільки її можна купити, а от чи варто?

Ітак, варіантів декілька:

- на ринку (у Києві це Троєщина, наскільки я знаю, там продаються сукні);

- ринок у Хмельницькому (також знаю, що туди їздять люди скуплятись на найважливіші свята) або ринок в Житомирі;

- весільні салони столиці (я обрала саме цей варіант, бо якщо у людей є фінансова можливість придбати нову весільну сукню з салону, то моя особиста порада їхати за нею в столиці, де вибір набагато ширший);

- весільні салони у інших обласних центрах (якщо ви не знаєте, то головні салони знаходяться у Києві, а в регіони по своїм мережам вони відправляють залежалі товари або взяті раніше у прокат сукні);

- пошити в ательє, знайомої кравчині чи дизайнера (ціна теж дуже сильно може відрізнятись);

- замовити через інтеренет на аукціонах (як правило, на великих аукціонах діє жорстка система контролю, якщо вам продають копію, то так і повинно бути вказано на сторінці товару, якщо оригінал - теж, якщо зіпсована сукня, то так само);

- купити чере інтернет за допомогою інших ресурсів (групи в соціальних мережах, сайтах-продавцях, в об’явах тощо);

- і нарешті мій найулюбленіший варіант - це купити у магазині (так, звичайному магазині, а не весільному салоні).

Отже, варіантів маса, обирай який хочеш. Тепер треба розібратись, які переваги та недоліки у кожного з них.

Ринок. Моя болюча тема, про яку я неодноразово висловлювалась. Ціна таких суконь найнижча з усіх варіантів, з нею хіба що можуть конкурувати інетернет-магазини. Саме ціна часто приваблює дівчат, наскільки я можу судити, вона дорівнює приблизно 2000 грн. Ітак, починаємо. Ви обираєте весільну сукню на ринку? Бо моделі здаються непоганими, а ціна просто заворожує. До того ж, часто я спостерігаю картину, коли дівчина заходить вперше приміряти весільну сукню і від різноманіття вибору ніби зачаровується: вона вже не може просто вийти не купивши щось. Будь ласка, боріться з цим відчуттям, бо доволі ризиковано робити такий важливий вибір вже у першому місці. А також краще закрийте вуха і не слухайте ні продавця, ні маму, ні подругу. Головне - це ваші вимоги і ваші відчуття. Ітак, чому весільна сукня на ринку - це програшний варіант? Задумайтесь, що ви купуєте. Дешеву тканину, стрази, грубу та примітивну роботу (адже гарна кравчиня вже давно працює на власне ім’я, а не на дядьку на задньому дворі), насправді собівартість такої сукні нікчемна, а з вас деруть просто за те, що ця сукня називається “весільна”. Так, саме деруть гроші, бо навіть 2000 грн жодна з тих суконь не коштує насправді! Напевно, дехто з вас подумав, що я розбалувана столична дівчина, і мені легко так говорити, адже я шию сукню у дизайнера. Повірте, перед тим як дозволити собі так різко висловлючатись я довго думала та вигадувала рішення ситуації, коли фінансове становище не дозволяє витратити більше грошей. Тож у вас на руках є 2000 грн, які ви готові заплатити за весільну сукню. Де, окрім ринку, її можна купити? Про інтернет в даній частині статті не будемо говорити. Я пропоную інший варіант: в магазині. Однієї з перших статей на цьому блозі є стаття “Сукня з магазину”, прогорніть до кінця і побачите її. На той час її не оцінили і виставили погані бали. Я розумію чому, на те її декілька причин: смак (о,читайте статтю “Скромність та вишуканість смаку”), страх, що в іншій сукні, яка не називається весільною, ви не будете схожою на наречену, стереотипи. Але хіба сукня - це завершений образ нареченої? Ні, тільки її частина. У вас будуть букет, взуття, вельон, врешті-решт наречений, тому ви не загубитесь у натовпі гостей, якщо на вас буде вдягнена коротка весільна сукня (як правило, в магазинах продають короткі). Як приклад, я вам зараз завантажу сукні Karen Miller, я просто закохана у її роботи! Якість, тканина, стиль - все ідеальне! Побачивши нещодавно в Глобусі одну з її суконь я навіть трохи пожалкувала, що вже шию сукню сама.

Внизу під фото вказана ціна у фунтах стерлінгах, за якою можна придбати сукні по інтеренету. Якщо ж ви не довіряете такому виду розрахунку, ви завжди можете купити сукню в ТК “Глобус” та ТРК “Більшовик”.

250

135

150

165

250

На жаль, фотографії сукні, що мені так сподобалась немає на цьому сайті, проте вона зараз продається в магазинах Києва. За якість не турбуйтесь, їй можуть позаздрити сукні деяких київських салонів, ціна, як ви бачите, теж цілком може конкурувати з базарними, проте в даному випадку вам пропонують вдягнути брендову річ, яка за всіма параметрами конкурує з базарною сукнею. Додайте до образу красивий букет, перчатки, підбори, зачіску та щастя - і ви найстильніша наречена сезону! Крім того, це лише приклад, насправді поблукавши магазинами можна знайти інший варіант, який вам більше пасує.

А тепер повернемось до базарної сукні:

200

Для порівняння я під фото вказала середню ціну за сукню на ринку. Ну як, хочеться віддавати такі гроші за це?

Читаємо далі:

• Мистецтво носити сукню
• J’aton - сукні на замовлення
• На продовження чорної тематики
• Весільна сукня 2008-2009
• Весільна сукня 2009: частина 2

(усього голосів: 10, оцінка: 3.6 з 5)