Вітаємо і ласкаво просимо на наш блог, повністю присвячений темі весілля. Тут ви знайдете корисні поради та творчі ідеї для організації та проведення власного найщасливішого дня.

Порожні сторінки

Опубліковано: 11.1.2010. Автор: Ліза Усього коменатарів: 2

Хтось з вас купує весільні журнали? Я інколи грішу подібним, роблю це задля натхнення, таким чином я поновлюю свою любов до весілля загалом. Як не крути, але магія глянцу, його блиск, текстура та запах, впливають на мої почуття вельми позитивно. Як надивишся на весільні сукні зі сторінок журналів, одразу ж хочеться сісти і написати ще щось про вічне.

Навіщо журнали купуєте ви? На цей раз я спробувала відповісти на це питання і зрозуміти, що корисного можуть розказати журналісти, редактори та дизайнери для наших наречених.

Я люблю починати огляд із звернення редактора до читачів. Наведу приклад “одного з”:

Прочитала в одном девичьем ЖЖ-дневнике:”Я допускаю, что если я могу прийти на свадьбу в зеленом платье, а на похороны - в красном без всякой задней мысли и с искренними чувствами. то другие так не могут! У меня такие взгляды и убеждения! во мне живет внутренний протест “атаке клонов” Вы не можете? Кринолин вам в помощь!”

Прекрасно, когда находится кто-то, кто стоит в жесткой оппозиции. Даже не важно, к чему. просто против! Тем интереснее работать и находить аргументы в пользу красивых традиций свадебных торжеств. И убеждать, что роскошная невеста в дорогом пышном платье - это всегда актуально - но в то же самое время немного старомодно. В этом весь шик! Поверьте, я как раз знаю толк в кринолинах!”

Щось подібне я чула від директора весільного бутіка MAXIMА на одному з багатьох його інтерв’ю (хочу підкреслити, реклама даного салону аж надто настирлива). Чому наша преса та представники весільної індустрії не сприймають нові віяння у сфері моди? Чому вважають, що нам, дівчатам, краще вдягати білу весільну сукню, аніж рожеву? І не дай Боже чорну! Можливо, тому що редакторам таких журналів за сорок і їх професіоналізм залишає бажати кращого? Чи причина ще банальніша: невігідно купувати нестандартні весільні сукні?

Слова головного редактора відображають зміст номеру, тож не дивно, що у статті про Віру Вонг (Vera Wang) я не знайшла ні слова про її славнозвісну чорну сукню, а також у номері були відсутні нестандартні весільні сукні. Таки-так, редактор знається на крінолінах і забуває розказати про існування інших моделей.

Проте номер був переповнений рекламою. “Ну і що? - спитаєте ви, - кожен номер будь-якого глянцу має такий суттєвий недолік”. Але ж все не просто так! На перших сторінках на кожній другій розміщена реклама одного і того ж весільного салону, в каталогах якого знаходяться моделі різних брендів. Висока інформативність, нічого не скажеш.

Я була дуже засмучена, коли зрозуміла, що поживитись мені нічим: усі весільні бренди я добре знаю і неодноразово розказувала про них на блозі. Фотографії багатьох суконь представлених у складі окремих рубрик скачані з Інтернету, що теж дуже засмучує.

А як вам ідея замінити весільний букет сумочкою? А для того, щоб подружкам було що ловити на весілля, замість букету можна кинути одну віточку орхідеї! Маячня! Редактори впевнені, що крінолін не можна ні на що замінити, але при цьому просто викреслюють весільний букет з образу нареченої, ніби це зовсім некласичний і неважливий аксесур!

“Оу, поради спеціаліста, - подумала я. - Ця рубрика точно буде корисною!”. Аж ні! Спеціаліст посилається на ЖЖ та різні сайти, а також радить використати леді-фуршет (коли на оголену жінку викладаються фрукти та їжа) як оригінальне доповнення до свята народження нової молодої сім’ї. Яка користь у такому спеціалісті, що посилається на різні ресурси, а не на свої знання та досвід?

В інших друкованих ресурсах я натраплала на явно замовницькі статті. Я розумію, що номер формується згідно із замовленнями, але не хочу здогадуватись про це з перших же рядок! Навчіться ж писати більш професійно!

Я думаю, що висновок напрошується сам за себе: якість подібних видань залишає бажати кращого. На жаль, поки що якість більшості представників весільної індустрії є такою низькою, що за щось більш-менш привабливе доведеться заплатити нереально високу ціну. Гарне весілля в Україні - це дорого, надзвичайне весілля в Україні - це можливість лише для обраних. І преса, також на жаль, цього не розуміє.

Надихнув номер журналу Wedding

Читаємо далі:

НєТаке-сякеНормальноДобреВідмінно! (усього голосів: 8, оцінка: 4.25 з 5)

Сподобалась стаття? Підписуйся на RSS-стрічку, або отримуй нові статті одразу на e-mail!

Бокали у стилі hand-made

Опубліковано: 14.12.2009. Автор: Ліза Один коментар

Ех, давно я вже не писала про бокали, весільне взуття чи, наприклад, запрошення, все якось закрутилося навколо весільних суконь та мрій про саме весілля (до речі, вітаю ще одну знайому із заміжжям). А на компьютері ще повно фотографій весільних бокалів, про які і буду вести розмову у цій статті.

Їх існує безліч: вони можуть бути розписані у яскраві кольори, або прикрашені гравіюванням, або можуть складати ансамбль (маю на увазі такі бокальчики, що символізують наречену та нареченого) або ж поєднуватись в одне ціле. Цікавою авторською роботою я вважаю бокали семи спокус (гріхів), про них ви можете прочитати на моєму блозі (раджу, дійсно дуже цікаво).Ви ж обираєте собі за смаком, а можете навіть розмалювати їх власноруч. Мені дуже подобається hand-made, хоча я не впевнена, що у мене щось може вийти красивим. Треба спробувати на своє весілля розмалювати бокали чи хоча б створити запрошення. Я вважаю, що речі зроблені власноруч виражають вашу осбистість і не можуть бути нецікавими (на відміну від штампованих товарів. Я не знаю яким чином, але дехто робить своїми руками гравіювання бокалів!

Але якщо з останнім у вас недуже добре, необов’язково вам мучатись із гравіюванням чи розмалювуванням бокалів, можна створити гарну композицію: прикрасити їх живимим квітами (з цією метою раджу почитати статтю про квіткову мову) або стрічками. Витрат часу менше, а все одно красиво))

Читаємо далі:

НєТаке-сякеНормальноДобреВідмінно! (усього голосів: 3, оцінка: 4 з 5)

Сподобалась стаття? Підписуйся на RSS-стрічку, або отримуй нові статті одразу на e-mail!

Хочу заміж

Опубліковано: 3.12.2009. Автор: Ліза Усього коменатарів: 2

Незважаючи на те, що я більше двох років веду весільний блог, я не так часто задумуюсь про весілля як могла б. Проте останнім часом, зізнаюся, думаю про нього все частіше. Все привабливішими і ніжнішими стають для мене усі такі весільній прикраси та аксесуари, і я вже більше шаленію від весільного взуття, правильної зачіски, довгого волосся, якоїсь ніжної детальки (наприклад, стрічка у волоссі) і разом з тим все менше починаю мріяти про сукню як таку. А що сказати про професійні весільні фотографії? Ви знаєте, як це важко продивлятись кілька сотен за раз? Молодята на них і красиві, і стильні, і (о, що найскладніше) такі щасливі! А коли після перегляду цих декількох сотен фотографій я починаю “вивчати” наступну колекцію весільного взуття? Оце пекло! У думках кружляє лише одне слово: “Хочу, хочу, хочу!”

Зізнаюся чесно, я не мріяла з дитинства про своє весілля, я не плакала над весільними сценами з відомих фільмів, але тепер … ледь приховую сльози від перегляду ще одного фільму.

І як я мрію про весільну каблучку! О, я сподіваюсь, мене зрозуміють мої читачки. От буквально вчора натрапила на продаж красивої коробочки для кілець, вона була дуже стильна і оригінальна - у формі симпатичного мішечка, але яка всередині неї була красива каблучка! Просто казкова! Оскільки я знаю, що цю статтю може прочитати мій хлопець, я не буду розміщувати тут це фото і маю на те декілька аргументів: 1. я не хочу підказувати; 2. я знаю, що такі каблучки виготовляються на замовлення і зберігаються як сімейна реліквія. Але разом з тим я помічаю, що починаю трошечки ідеалізувати весілля саме по собі. А цього краще не робити, щоб не повторити потім помилки Шарлотти з “Секс і місто” (я про її невтомну жагу вийти заміж).

Наші любі і кохані чоловіки, якщо ви точно вирішили, що з вами поряд ваша кохана жінка, будь ласка, ловіть час поки вона з вами і кохає вас абсолютно “безвоздмєздно” та не мучить себе думками “коли ж він нарешті мені запропонує”, бо якщо вона замислеться, ви втратите свою позицію і вона похитнеться. Не допускайте такої ситуації, коли ви нарешті наважитесь освідчитись, її першою думкою стане: “Нарешті!”, нехай ця мить буде прикрашена лише щатсям та неймовірним почуттям власної неповторності!

P.S. назву статті не розцінювати як керівництво до дії

Читаємо далі:

НєТаке-сякеНормальноДобреВідмінно! (усього голосів: 6, оцінка: 4.33 з 5)

Сподобалась стаття? Підписуйся на RSS-стрічку, або отримуй нові статті одразу на e-mail!
Сторінка 3 з 9«123456789»