“Весілля в McDonald’s“, - так вже давно жартували між собою молодята та їх друзі. Навіть приказка така з’явилась: нехай твоє весілля відбудетьсяв McDonald’s!. І кожного разу після освідчення, проходячи повз цей заклад, хтось-таки вставляв відому фразу, і на дитячих гірках та трамвайчиках хтось теж хотів покататись. Шановний McDonald’s наш почув: відтепер в ньому можна відсвяткувати не лише День народження, а й весілля. Першими з усієї мережі це спробують зробити в Гонконгу. Керівництво розробило кілька пакетів пропозицій, мінімальна ціна яких починається з 250 доларів за 100 людей. Меню не відрізняється від звичайного (в противному випадку вони б просто втратили стиль), навіть викреслили весільний торт! Замість нього пропонуються відомі усім пиріжки. Здається, навіть на День народження пропонували тортик. Варто розуміти, що весілля в McDonald’s - це не просто обране місце, це майже запатентована концепція всього свята - наприклад, дружкам пропонують нестандартні сукні з жовтих кульок, а даючи клятву молоді обмінюються картоплею фрі. За словами директора по корпоративним комунікаціям Хелен Ченга, кожного місяця до них звертаються 10 пар із запитанням можливості святкування весілля у них. На противагу поширеній думці щодо непопулярності такого заходу я вважаю, що багато людей відгукнеться на пропизицію: ціна видається просто смішною та завжди знайдуться охочі так пожартувати. Після китайських голих весіль цілком закономірним є поява весілля у McDonald’s. Ориганільна нація. Щодо українців… треба подумати. Наше перше весільне фото було зроблене саме у McDonald’s на Майдані.

Бачили б ви реакцію моїх друзів, коли вийшовши з машини вони побачили, що ми впевнено крокуємо до McDonald’s! А всередині скільки було уваги, навіть персонал відрвався від роботи (що для їх кар’єри навіть загрозливо). Так що ми модні, люди ). Насправді, після двочасового чекання під РАЦСом та розпису мені треба було відвідати вбиральню і тому першим місцем зупинки став саме Мак. Усі поставились до цього з гумором, ми наробили купу весільних фотографій, від яких наші фотографи були у захваті.

P.S. Я знаю, що нас багато хто фотографував, але жодної фоти в інеті я не знайшла, а було б цікаво ))

Дякую нашим фотографам, що є авторами наведених фото:

Світлані Антіповій

Юлії Романенко

Джерело

Читаємо далі:

• Як не пропустити своє весілля
• Оригінальне весілля
• Штучний весільний торт
• Коли не варто одружуватись?
• Оригінальні і не зовсім

Якщо вам сподобалась саття — натисніть на цю кнопочку. Дякую!

А ще ви просто можете приєднатись до моєї групи Вконтакті, тематичної сторінки на Facebook та зафоловити мене у Твіттері :)

Усім привіт знов! Я вибачаюсь, що блог не працював певний час, поки я насолоджувалась медовим місяцем, не проплатила хостинг вчасно, тому на деякий час блог не працював. Відпочивши як треба я повертаюсь до своєї роботи. Сьогодні хочу поспілкуватись про те, як відчути кожну мить свого весілля, пронести його через себе і запам’ятати кожну мить. Думаю, ви чули від інших наречених, що цей день, до якого готуєшся кілька місяців, витрачаєш на його організацію купу часу та хвилювань, проминає просто з неприємною швидкістю - раз, і день закінчився. Я боялася такого ефекту, мені кортіло відчути все і подовжити отримані відчуття. Здається: прокидаєшся, як правило, о шостій ранку, гуляєш в ресторані аж до дванадцятої, а день все одно пробігає. Чому так? Я вважаю, що великою мірою так відбувається через хвилювання, вони якраз і не дають відпустити себе та дати насолодитись святом. Зі мною так було вранці: мене фарбують, вдягають, а мені чомусь про саме свято і не думається. Я просто абстрагувалась, ніби те, що тут, на Землі, зі мною роблять ніяк не пов’язано з тим, що я відчуваю. І навіть коли приїхав Денис, я все одно була вся в напруженні, мені треба було проконтролювати купу речей: щоб придбали квіти у ресторан, розклали картки з іменами гостей, привезли торт, взяли шампанське, поклали бокали так, щоб ті не розбились і т.д. Все це не давало мені змоги відчути себе прикрасою свята, я намагалась бути його менеджером (організатором то була я сама), а треба було забути про все і просто відпустити себе, що я невдовзі і зробила.

Як не дивно, але моє “забити” допомогло. Так, вранці я простежила за обручками, документами, платіжками, аксесуарами для РАЦСу, але на тому все і закінчилось. Більше я не була організатором, а стала нареченою, - дівчиною, яку чекають на весіллі, якій посміхаються, яку обнімає коханий, роздають компліменти усі навколо, озираються люди та фотографують фотографи інших пар. Так все і було. Я сміялась, спілкувалась з друзями, обнімалась з родичами, цілувалась з милим, що може бути кращим за це? Моя команда (я так називаю усіх, хто створив наше весілля таким гарним та неповторним) підготувала мене до мого найголовнішого свята, я була впевнена у своєму зовнішньому вигляді на всі сто, я продумала усі моменти, навіть взяла іншу пару взуття, щоб довго не мучатись на 9см, тому нічого не могло мені завадити щиро посміхатись та (знову ж таки) відчути кожен момент!

Також важливим аспектом є той, що ми не грали за чужими правилами, як би цього не хотілось навіть моїм батькам. Ми створили свою концепцію, довели її до кінця і витримали усі нарікання та невдоволення. Так, було важко і нам, і моїм рідним, які не приймали наше бачення. Я б не хотіла згадувати про всі наші сварки, але скажу одне: відстоюйте себе і своє право бути собою на весіллі. Хочете вдягнути зелену сукню? Давайте! Хочете український стрий? Давайте! Нема форматів, крім тих, які ви собі вигадали. Одне лише важливо: ваше бажання. І воно повинно бути справжнім, а не спокусою показати усім, що ви вирішуєте самі що вдягнути. Ні в якому разі не заперечуйте заради того, щоб просто заперечити! Лише якщо ви справді мріяли про зелену сукню, лише тоді наважуйтесь на неї. Інакше ви зрозумієте, що зробили неправильно.

Завдяки нашій впертості та впевненості ми були такими, якими хотіли бути і відривались не думаючи ні про що. Наші троє фотографи були нескінчено раді від того, що нас можна було розвести на будь-що: то ми фотографувались у МакДональдс, то прямо не Хрещатику, то причепились до продавця окулярів, до помаранчевої машинки, до дідуся у парку, то катались на гойдалках, приколювались у телефонній будці, то співали на сцені… Вражень неймовірна кількість! І після ресторану ми пішли до клубу “44″ на Хрещатику разом з друзями і там ще трохи погоцали. Я прямо у весільній сукні там танцювала, Денис у костюмі. Було суперово. А повернувшись додому ми одразу не заснули )). Усі казали нам, що ми не витримаємо, але витримали! Все було чудово! Вражень неймовірна кількість, і головне: для мене день не пройшов швидко, я встигла його відчути повністю і не було жодного упущення.

Читаємо далі:

• Весілля чи шлюбна ніч?
• Дев’ять порад для гарного вигляду
• Весілля у … McDonald’s!
• Весільна виставка в Києві: звіт

Якщо вам сподобалась саття — натисніть на цю кнопочку. Дякую!

А ще ви просто можете приєднатись до моєї групи Вконтакті, тематичної сторінки на Facebook та зафоловити мене у Твіттері :)

Я не знаю, як ви поставитесь до наступної інформації, я б сприйняла її як звичайний якісний фан, але тут є дещо більше. Я представляю фотографії весільного фотографа, що є автором провокаційного проекту, який тим не менш, може бути корисним як для вас, так і для вашого фотографа. Цю фотосесію можна трактувати з кількох сторін, можливо, навіть з тих, про які сам автор і не думав. Але ми не будемо цим займатись. Мій проект розказує про весілля, тому мене цікавить зовнішня сторона отриманих фотографій. Те, що чоловік вдягнений у весільну сукню, є трохи відразливим самим по собі, принаймні, для мене. Комусь фотосесія здасться смішною. Це справа смаку. Мене в ній цікавить наочна ілюстрація стандартних поз, ракурсів, прийомів, обробки. Це все дуже добре видно, бо модель - не дівчина, тому увага не розсіюється на зовнішність моделі. Тим більше, складно  критикувати весільні фотографії, бо знаєш - це буде неприємно самій нареченій, яка дуже болісно ставиться до будь-яких слів на адресу її зовнішнього вигляду. У даному випадку все навпаки: модель компроментує на критику та відверте висловлювання своїх думок: зовсім нестрашно сказати, що всі фото самі по собі відображають сумну реальність та скупу фантазію. Можливо, хтось скаже, що це класика. Так, можливо, дещо з цих фотографій нею і є, але вже точно не фото з написом “З Днем весілля”. Далеко не всі ці “класичні” фото є красивими, деякі з них просто кричать: “Тупий фотограф!” А деякі, одиниці, є більш “правильними”: фото, на якій наречена стоїть під деревом, дивиться на вас у розвороті, - такі фотографії не є такими відразливими, як ті, що оброблені дешевими бантиками, перлами та написами. Підтвердженням моїх слів щодо підкресленої пародійності робіт є деякі з них: неправильно побудована експозиція або ж зовсім відрізана наречена, що торкається дерева. Тобто, в цій роботі усі помилки весільної фотографії підкреслені, на них зроблений акцент, щоб ті, хто їх дивиться, не робили так само неправильно. Далеко не секрет, що деякі студії грішать подібним: розробляють однаковий сценарій зйомки, відточують певні ракурси, сюжетні лінії і потім “лабають” одні і ті самі фотосесії. Певні такі нахили я спостерігаю в роботах класного та професвйного Ігоря Коровіна, який знімав весілля моєї далекої родички. Він розробив для себе сценарій зйомки пар на березі моря та у полі, і знімає молодих в однакових позах. І багато молодят погоджуються на його пропозицію, віддаючи за повторність 1500 доларів. Я люблю його фотографії, але на жаль, серед них можна знайти дуже багато схожих, а ціна 1500 доларів повинна обгрунтовуватись, я думаю, що вона повинна гарантувати оригінальність. З іншої сторони, причиною такої повторності та одинаковості можуть бути самі замовники, які власноруч замовляють саме таку фотосесію, а фотограф просто виконує їх забаганки. Як-то кажуть: ваші гроші.

Не судіть дуже строго автора, адже є загальновідомим фактом, що постійно та навмисно фальшиво грати насправді набагато складніше, ніж чисто. Така чітка передача помилок та кліше є лише ознакою майстерності фотографа, він все це зробив свідомо, а більшість так робить, бо не вміє інакше. Ось вони, найбільш типові весільні фото:

Набагато більше фотографій по даній тематиці дивіться на сторінці автора: http://tima-off.livejournal.com/273445.html

Читаємо далі:

• Магія спалаху
• Потягнуло на романтику…
• Весільна сукня: друге життя
• Справжнє щастя на світлині

Якщо вам сподобалась саття — натисніть на цю кнопочку. Дякую!

А ще ви просто можете приєднатись до моєї групи Вконтакті, тематичної сторінки на Facebook та зафоловити мене у Твіттері :)