Недоліки РАЦСу і законодавства
Весілля, дуже часто, це церемонія у РАЦСі. Я маю на увазі велику увагу, яка приділяється даній частині усього дійства, так як святкування в ресторані трактується як саме святкування, привітання запрошених, конкурси - тобто, веселощі. А все починається саме з розпису - прикрашені машини, кортеж, сльози батьків, красива музика, купа інших молодят перед входом, перші весільні фотографії, перші випиті ковтки щастя і перша сімейна сіль, перший крок у власне спільне життя, момент виходу нареченої з дому, куди вона вже не повернеться такою самою маленькою донечкою, перший вибір, що вирішується словами “так”, перший стрибок… Це і є початок. Та сама відправна точка, від якої залежить все наступне - запізнетеся в РАЦС - і викручуйтеся як хочете, черга-то на розпис! Якщо ресторан можна скасувати, то розпис - в жодному разі, якщо не хочете не скасувати саме весілля.
На жаль, більшість РАЦСів не можна назвати гіднем місцем за їх зовнішнім і внутрішнім виглядом. Наприклад, РАЦС в моєму районі в Дніпропетровську (Ленінський район) виглядає гірше за совковий магазин - здерте покриття стін ззовні, облеплена фарба, та ще й супермаркет з іншої сторони. Обрамлення всередині теж не заспокоює: коли там робився останній ремонт? Навіть соромно фотографуватись на його фоні. Інші РАЦСи міста теж не назвеш красивими. Виникає просте питання: чому треба розписуватись в такому страшному місці? Особливо, якщо можна замовити виїзну церемонію? Обійдеться вона у 300 грн. Але… Зі змінами до Сімейного кодексу виїзну весільну церемонію можна проводити лише у випадку, коли хтось з молодят немає можливості приїхати самостійно, наприклад, за станом здоров’я. Я зовсім не погоджуюся з цим уточненням, оскільки за моєю думкою місце розпису скоріш схоже на звичайний знову ж таки, совковий…ресторан у кращому випадку. Але як є. Залишається сподіватися, що цю зміну скасують, посилаючись на фінансові вигоди виїзної церемонії.
Подаючи заяву до РАЦСу вам дадуть місяць на роздуми, протягом якого ви матимите змогу відмовитись від весілля, скоротити цей термін можна лише у випадках передбачених законодавством - відрядження, народженя дитини тощо. Так само закон радує і інишими обмеженнями - фотографувати ваш власний фотограф не має права у стінах РАЦСу, окрім кімнати, де проходитиме сама церемонія. Та й директор навряд погодиться впустити ваших музик до зали, а за “своїх” здеруть гроші, бокали розбивати вам теж навряд дозволять. А згадайте про фотографа, який не питаючи причепиться до вас у “перевдягальні нареченої”! Скажу вам, працюють вони професійно: не в плані “гарні фотографи”, а в плані “професіонали слова” - заговорять вас, що ви, щоб не зіпсувати настрою позуватимите на його камеру. “Ну і що?” - скажете ви. Я не заперечую, нічого поганого в цих послугах нема, окрім хіба що їхньої нав’язливості. Люди там вміють переконати у правоті. Що мені і не подобається. Якщо б перебування у стінах закладу було б приємним, я б не заперечувала, але реальність інша. О, я мрію про приватні будинки розпису молодят! І закон мені це знову не дозволяє!
Читаємо далі:
(усього голосів: 3, оцінка: 4.67 з 5)
