Як я писала, своїми руками я також робила весільні запрошення та гостьову книгу. Останню я робила довше, ніж 12 запрошень, бо мені складніше було мати справу з тканиною, ніколи не любила шити. Але і майже не довелося, саму тканину я приклеїла до основи Моментом, а от сам бантик вже шила. Мені пропонували сшити “кишеню” для основи, таку собі обкладинку, але я це не в моїх силах.

Спершу я обшила ззовні альбом м’якенькою тканиною, флісом, здається, щоб вона приховала пружинку, а лише потім зверху обшила атласом. Клей дуже гарно тримає все і швидко застигає. Як тільки обкладинка була готова, я пришила на неї білий бантик, який пошитий з двох основ. А зсередини, щоб приховати усю некрасу шматочків тканин, я зверху приклеїла сторінкою альбому. І все, готово! Також треба купити кілька різнокольорових маркерів, щоб гості могли писати і малювати в ній, таким чином, створиться весела атмосфера.

Якщо дизайн гостьової книги я вигадувала паралельно до того, як її робила, то із запрошенням все було навпаки. Їх дизайн я виношувала у пам’яті давно. Обравши необхідний папір в спеціальний магазині для hand-made, я не одразу взялась за нарізання. Як кажуть: “Сім разів…”. Спочатку я намалювала пробний варіант, щоб точно розрахувати розміри і наочно зобразити їх зовнішній вигляд. Скажу чесно, з нарізанням я намучилась: якщо недостатньо натискаєш при нарізанні, то папір ніби розпадається на два тоненьких шари. Так було з помаранчевої основою, а з біло-золотим папером було набагато легше, він більш твердий та фактично ламався у руках. Звісно, були невдалі варіанти, але необхідну кількість я отримала ). Всередині теж повний hand-made: все написано від руки, про почерк не питайте, було дуже незручно. Але на мою думку, весільні запрошення вдались!

І нарешті, моя гостьова книга:

Читаємо далі:

• Які бувають запрошення: гід
• Весільні запрошення у дуже сучасному стилі
• Бокали у стилі hand-made

(усього голосів: 5, оцінка: 4.8 з 5)

Якось мало я пишу про своє весілля, про його аксесуари, про втілення нашої ідеї з помаранчевим кольором… Треба виправляти цю ситуацію! Насправді я працюю над створенням гостьової книги, запрошень, весільної сукні, взуттям (моїм і Дениса), бокалами. І якщо останні я вже показувала своїм читачам, то нічого крім них не виклала в інет.

Як тільки весільна сукня була пошита, я знайшла майстра, яка створила для мене комплект біжутерії. Взагалі, з останнім я менш за все мучилась, все відбулось швидко - і я залишилась задоволена. Катя одразу зрозуміла концепт та за тиждень зробила роботу. Вироби справді красиві та ніжні, а ціна у них цілком об’єктивна. Тож якщо у вас є ідеї, які ви б хотіли втілити, звертайтесь до мене, я вас з’єднаю з майстринею.

Це браслет на руку, завдяки якому я і вирішила замовити увесь комплект:

Далі сережки у формі маленьких квіточок як у браслеті:

Ось так сережки виглядають разом з браслетом:

На жаль, фотографії саме мого кулону немає, проте є аналогічний йому, тільки з чорною серцевинкою:

Усе разом під сукню виглядає просто неперевершено, дуже ніжно, романтично, тендітно! Я відчуваю себе маленькою принцесою, якщо чесно, такою квітковою принцесою. Зовсім ненавмисно у мене вийшло так, що в моєму образі багато квітів: у волоссі буде три штучки (одна біла велика і дві маленькі помаранчеві) та вся біжутерія з квітів, ну і звісно, сам весільний букет! Я дуже вдячна моїм дівчатам, які допомогли мені у створенні образу!

Ще немає схожих статтей.

(усього голосів: 9, оцінка: 4.33 з 5)

Ітак, поговоримо про найбільш тендітну та інтимну частину передвесільних гулянь: про те, про що недуже хочеться думати напередодні свята; про те, про що чоловіки замовчують, а розумні дівчата не питають. Про холостяцьку вечірку. Чоловіки, у своїй більшості, абсолютно непроти відірватись перед страшним та невідомим майбутнім, у якому дівчина змальвується страшною вранішною жінкою або вечірньою химерою. Дехто з чоловіків так сильно нервують, що навіть дають задніх, а дехто сміливо продовжує розпочате. Все залежить від намірів та почуттів кожного, але мало хто відмовляється від гарного вечора з друзями, які не менш за винуватця свята жадають початку гуляння. Як реагувати жінкам? Часто нам складно і неприємно навіть подумати про те, що він буде розважатись зі своїми скаженими друзями, пити, втрачати глузд, слухати страшні та далекі від правди розповіді про жінок, про невдалі стосунки, а якщо ще й додати присутність проститутки (і зовсім не факт, що однієї), стає просто лячно. Як нам, дівчатам, бути?

Я задалась цим питанням після того, як декілька разів почула від різних його друзів пропозиції щодо вечірки. Очі у них поблискували з грайливим вогником. От-от - і я б зненавиділа кожного з них. Здоровий глузд припинив такі неприємні думки та абстрагував мої нерви.

Першочергово я непроти вечірки і навіть непроти присутності на ній дівчат. Тільки я б не хотіла, аби мій чоловік відтрахав їх усіх (о,вибачайте за це вульгарне слово), навіть одну з них. Такий проступок я оцінюю як зраду, мені просто неприємно та гидко від думки, що він був з якоюсь дівчиною, можливо, яка ще й хвора. А вступати у шлюб з брудним чоловіком я не хочу. Проте з іншої сторони, я не можу позбавити милого святкування, гарної вечірки у чоловічому колективі. Чоловічу вечірку я не уявляю без дівчат. Не хочеться диктувати своєму хлопцеві як провести йому його ж холостяцький вечір, але мені набагато легше змиритись із присутністю стриптизерки, ніж проститутки. Нехай хлопці трохи розважаться, якщо вже так кортить, але без контакту. І то, я більше ніж впевнена, що при порівнянні я буду мати більше очок.

Якщо вже абстрагуватись і поговорити лише про мої жіночі почуття, то я не розумію сенсу у такій вечірці: з дівчатами за замовленням. Навіщо це все? Щоб востаннє розважитись? Вибачте, шлюб відбувається за згодою двох сторін та з подачі самого ж хлопця. Якщо не хочеш - не бери. Якщо страшно - скажи про це їй. Якщо кортить відірватись з іншою наостанок - то де гарантія, що не захочеться після укладення шлюбу?

Одне я знаю напевно: після вечірки нікому не повинно бути соромно та боляче.

Ще немає схожих статтей.

(усього голосів: 8, оцінка: 4.25 з 5)