Невід’ємною частиною моєї професії є розмови з людьми, які не розуміють необхідності роботи з весільним агентством та з розпоорядником, максимум на що ці люди зголошуються - це найняти координатора. Я не збираюсь нікого переконувати у зворотньому, кожен сам обирає що йому роботи, моє звернення стосується тих, хто можливо, тільки починає свою підготовку або навіть не є нареченою.
Цікавим є аргумент на захист позиції “буду робити все сама”: я вже все продумала і вигадала. Ок. Молода наречена проходить цей приємний для неї етап - мріяти про своє весілля, продумувати кожні деталі, уявляти його. Ніхто не намагається відібрати у вас це. Розпорядник підходить до організації з професійної точки зору - складає всі частинки, обрамлює ваші мрії у реальну форму, допомагає в усіх моментах та знімає з вас весь тягар. Вам не доведеться сваритись з ведучим чи ді-джеєм, організатор ніколи не винесе усі внутрішні конфлікти назовні і не подзвонить до вас у відчаї зі словами: “Я забула роздруківку ваших підводок!” або щось типу “Я не вмію так фотографувати”. Такі моменти залишаються між розпорядником та підрядником. Наречена затверджує чи ні результат. А поточна робота - це справа вашого найліпшого помічника.
Другим цікавим твердженням є своєрідна мантра для наречених: нічого страшного. Це стосується таких моментів, що не справдились. Наприклад, ви втомились шукати ваш ресторан і кажете собі: нічого страшного. І від втоми зупиняєтесь на якомусь варіанті - і нічого, що ви мріяли про ресторан на березі річки, а замовили в центрі міста на головній вулиці. Цю фразу часто повторюють наречені, які займаються організацією весілля своїми силами чисто з принципової позиції. Якщо наречена ніколи не займалась організацією масових заходів і її робота ніяк не пов’язана з event сферою - то шанси влаштувати весілля як мріях майже нульові. Так, повірте. Я вас не лякаю, це моє спостереження. І оця фраза “нічого страшного” спливає все частіше - так часто, що врешті-решт організоване весілля з певною омріяною з дитинства картинкою перетворилось у шаблонне “інтернетне” (маю на увазі, що в інтернеті вдосталь можна знайти схоже одне на одного як дві краплі весілля).
Якби я заспокоювала себе такою фразою, у моєї останньої нареченої не було б півоній. Це при тому, що це була друга основна квітка на весіллі, до того ж, Наталья (так звати наречену) любить ці квіти більше за інших. Коли ми разом з флористами розписували усю флористику свята, то беззаперечною умовою було використання півоній - ними мали прикрасити арку з лози, композиції на столах молодих та гостей, подати кільця. Тобто, іншого, компромісного варіанту не було на той момент. Заспокоювала думка, що це сезонні квіти і їх цвітіння припадає якраз на дату весілля. Але як завжди (завжди) не сталося так, як гадалося. Буквально за три дні до закупки півоній вони зникли з усіх прилавків! Жоден імпортер не завіз голандських півоній, дівчата з флористичної студії їздили шукали ці квіти у бабусь в селах, я пройшла усі ринки, переходи - ніде не було півоній. Я не сказала собі “нічого страшного”, бо знаю, що весілля для нареченої - це її найголовніше свято в житті і все має бути так, як вона мріяла. Звичайно, що ми знайшли запасний варіант і замовили рідкісний сорт троянд, які ззовні дуже схожі на півонії. Але це не зупинило мене в пошуку улюблених квітів нареченої. І в результаті було знайдено два альтернативні варіанти - замовити квіти у міжнародної служби доставки та другий, який я вам не відкрию. І на весіллі були ці квіти, а до них ми просто додали ще й трохи троянд. Питання не в тому, де саме я знайшла квіти, а в тому, що “нічого страшного” не спрацювало. І повірте, спокуса скористатись цим принципом спливає чи не кожен раз як ви робите вибір. Професійний організатор знає, де шукати варіанти, які можна знайти виходи, як оптимізувати бюджет чи найбільш ефективно вирішити задачу, в кінці кінців - у нього є досвід.
І остання цікава фраза: “я вже багато перечитала форумів/блогів/журналів”. Цей варіант працює лише у тому випадку, коли ви побачили проект вже проведеного чи підготовленого весілля і хочете його повністю скопіювати. Тоді ви берете журнал/компьютер з фотографіями і носите його з собою, щоб показати поліграфістам/флористам/консультанту в салоні/фотографу що треба робити - тобто, копіюєте все. У цьому методі є два недоліки: ви маєте скопійований концепт, по-друге, ви витрачаєте багато власного часу на роз’яснення цього концепту та зокрема пошук. Крім того, копіювання ніколи не приносить насправді якісного результату, оскільки копіюється лише готовий результат і залишаються нерозкритими усі внутрішні процеси - ви можете забажати такий же самий букет, але руки іншого флориста будуть складати вам букет, ви можете показати фото запрошення, про яке ви мрієте - але при його створенні буде використовуватись папір з іншої структурою. І повірте - результат буде не таким! Ось чому копіювання - це доля тих, хто не взмозі створити щось своє.
Але я будь-якому випадку не ставлю табу на тих парах, які влаштовують своє весілля власними силами. Буває, гортаючи журнали я захоплююсь більше тими парами, які створювали своє весілля без участі агентства. Але підкреслюю: таке зі мною трапилось лише двічі і молодята, які створили це диво або за професією були наближені до організації різних заходів, або працювали у сфері моди. Разом з тим вони вирішили займатись організацією без допомоги не з метою зекономити, а лише тому, що були наближені до даної сфери і добре розбирались в ній.
Якщо ви вирішили організовувати своє весілля без чиєїсь допомоги, маю до вас звернення: присвятіть цій справі багато часу, не “годуйте” себе фразами типу “нічого страшного”, консультуйтесь з тими, для кого організація весіль є професією - вам це все допоможе створити ВАШЕ свято таким, як ви його уявляли. В будь-якому випадку, організація свят, а особливо весіль, це окрема робота, яка потребує особливої уваги та постійного вдосконалення.
Читаємо далі:
Якщо вам сподобалась саття — натисніть на цю кнопочку. Дякую!
А ще ви просто можете приєднатись до моєї групи Вконтакті, тематичної сторінки на Facebook та зафоловити мене у Твіттері :)
Саме ця модель (див. зверху) була створена за образом весільної сукні Кейт Міддлтон. Правда ж, схожа?
Як бачите, дві попередні сукня схожі між собою - в них наречена почуватиметься пташкою з купою ніжного пір’я. Мені особисто імпонує така модель через відсутність криноліну (а точніше, можливість носити цю сукню без нього), об’єм забезпечується за рахунок структури спідниці та особливостей пошиття. Таким чином, кожен рух стає більш динамічним, ніжним, природним, а не жорстким. Але не дивлячись на усі плюси, ці сукні ну дуже ж схожі на моделі від Vera Wang, що трошечки нівелює усю красу даних моделей.
І знову ж таки я бачу певну схожість у другій з кінця моделі з роботою іншого модного дому - Victor and Rolf, а саме з геометричністю суконь, наприклад з зеленою спідницею.
