Я вітаю усіх дівчат зі святом Андрія! Сьогодні ворожіння дає найбільш точні результати, сьогодні в ніч прийнято писати імена хлопців на різних клапцях паперу та класти їх усі під подушку, а на ранок вийняти одне з-під подушки. Ім’я, що буде написане на ньому і буде ім’ям вашого коханого! А також перед сном треба загадати коханого, подумати про нього і хто вам насниться, той і буде обранцем вашого серця! У цій статті я описувала конкретні види ворожіння у цей день, тому прошу, читайте.

Як правило, подруги збираються разом і влаштовують вечір ворожіння. Крім тих, що описані вище, існують і більш сучасні та прості методи:

Ворожіння на книжці: треба взяти будь-яку книгу і навмання обрати сторінку і рядок. Або можна задати якесь питання та потім так само навмання відкрити книгу і знайти рядок, який буде відповіддю на питання.

Гадання на обручці. Золоту обручку підвішували на волосині тієї, кому гадали, опускали в склянку, до половини наповнену водою, і чомусь тричі стукали об дно. Тоді піднімали до країв склянки, обручка на волосині оберталась, і по тому, скільки разів вона дзенькне по склянці, поки зупиниться, визначали, в скільки років дівчина вийде заміж.

Гадання на трьох тарілках. Під кожну з однакових тарілок клалася обручка, носовичок чи копійка. Тут уже було чисте везіння: вибравши всліпу одну з тарілок, можна було дізнатись, чому вийдеш заміж - з кохання, з розрахунку чи “по зальоту”.

Гадання на пиріжках. Замість пиріжків можна використовувати, наприклад, вареник чи щось інше,бажано зроблене власноручно. Ця вся краса розкладається на підлозі, а потім впускається до кімнати собачку і дивтись, чий пиріжок (чи вареник, чи щось інше, неважливо) вона першим схопить. Дівчина, чий то був пиріжок, само собою, мала найшвидше вийти заміж.

Читаємо далі:

• Дівочі ворожіння на Андрія
• Право дівчини на сватання
• Хтось знає щось про змовини?
• Прикмети по-єгиптянськи

(усього голосів: 3, оцінка: 4 з 5)

А тут трішки піде про організацію не тільки весілля, а й усіх інших свят, що святкувалися в Україні. Думаю, ніхто не знає і не підозрює про те, що в українців існувало поняття громади, розподілу певних обов’язків між, наприклад, дічатами і хлопцями. Цебто, були такі вельми специфічні для нашого часу, громадські органзації, які все ж таки, виконували чітко розподілені між собою обов’язки.

При вивченні шлюбних обрядів українців звертають на себе увагу існування громадських організацій як нареченої, так і нареченого. Парубки і дівчата становлять два товариства, кожен з яких мають свого вождя — отмана чи отаманку — які мають певну владу. Вони представляють свох громади, проводять усі справи, залагоджують сварки. Що теж дивно, кожна така організація мала свою касу, фонд по-нашому. Кошти звідки направляються на церковні потреби та на організацію розваг і сходин. Так що саме становить у собі парубоцька та дівоцька громади? По-перше, хочу сказати, не можна було потрапити до товариства без згоди усіх його учасників. А до обов’язків парубоцької громади належали: організація колядок, цебто хор, що повинен виконувати Свят-вечір та на перший день Різдва (а пісні за своїм характером часто були поганські), після співів робили збори грішми та продуктами, частина з яких йшла на свічки до церкви, частина — на купівлю ласощів та горілки для бенкетів, орагнізація яких лежить вже на обов’язку дівчат. Також парубки повинні були вирубувати лід на річці у формі хреста на Водохреща. Дівчата мали організовувати нічні сходини, літом надворі, а зимою — в хатах (вечорниці та досвітки). На гроші зі спільної каси купують свічки чи гас, крім того, кожна дівчина приносить з собою що-небудь із споживи. Коли дівчата починають працювати, то через деякий час з’являються хлопці з музикою та танцями. А натанцювавшись вдосталь — сідають до столу, проте отаман та отаманка до них не приєднуються, оскільки на них лежить обов’язок обслуговування гостей. А потім, усі засинають на імпровізованій постілі з соломи і засинають невиннним сном.

Читаємо далі:

• Хтось знає щось про змовини?
• Дошлюбне спілкування

(усього голосів: 1, оцінка: 3 з 5)

Як я і обіцяла, представляю продовження статті про весільні прикмети, до яких більшість з нас ставиться з повагою.

Ми знаємо, що утворилися вони давно, разом з іншими традиціями і звичаями формуючи український фольклор. Наші пращури ставилися до них з повагою, дослухаючись до більшості з них і виконуючи з точністю до вказівок. не треба забувати про значущисть цих порад, адже вони принесені нам з древності і несуть у собі мудрість нашої землі.

Проте як би не було, кожен сам має право вирішувати як йому ставитись до речей, що оточують наше життя. Питання стоїть у свідомому виборі. Тому своїм завданням я вважаю висвітлення якомога більшої кількості таких прикмет.

12. В день вінчання батьки повинні стежити, щоб ніхто із сторонніх і гостей не поправляв одяг на молодятах.

13. Молодята повинні весь час триматися разом, щоб ніхто не пройшов або не встав між ними. Щоб союз був непорушний!

14. Вінчальні свічки наречений і наречена повинні задути одночасно, до довгого спільного життя.

15. Після вінчання молоді повинні заглянути в одне дзеркало до успіху, до дружного і щасливого життя.

16. При виході з церкви/рагсу потрібно обсипати молодих крупою: рисом, пшоном або зернами пшениці до життя в достатку.

17. Молодим не можна їхати на банкет прямою дорогою. В народі говорять, що треба ввести в оману нечисту силу, а тому маршрут вибирають складний. До речі, в деяких країнах до заднього бампера прив’язують порожні консервні банки, щоб бринькали по дорозі і відлякували всяку нечисть.

18. Коли молоді під’їжджають до місця святкування весілля, машина повинна голосно сигналити. Це також відноситься до відлякування нечисті, від лихого ока.

19. Танцювати на весільному банкеті молодята повинні тільки разом і небагато з батьками. Батьки після танцю зі своїми дітьми обов’язково повинні знов з’єднати їх підвести один до одного.

20. Весільний торт розрізає наречена, жених підтримує ніж. Шматок торта з основним малюнком жених кладе на тарілку своєї судженої, наступний шматок наречена підносить нареченому. Потім вже гостям. Ця прикмета до взаємної згоди і допомоги один одному.

21. Подружкам нареченої і іншим незаміжнім пані, охочим зловити букет нареченої, замість дарованого нареченим букета потрібно кинути замовлений наперед альтернативний, або « фальшивий», букет, який трохи схожий на букет нареченої.

Щодо традиції зняття фати. Зазвичай з гостей вибирається молода пара і вони стають як би «нареченим» і «нареченою». Дівчині, передбачуваній молодій, надягають фату, зняту із справжньої нареченої, і бутоньєрку нареченого надягають уявному нареченому.

Так от, з фатою і бутоньєркою розлучатися не можна! На цей випадок і придумали кидати альтернативний букет. Фата і бутоньєрка зберігаються удома як сімейна реліквія, і коли народжується в сім’ї первісток, фатою, наприклад, накривають малюка, коли він хворіє, або вішають над його ліжечком від зглазу.

22. Готуючи молодятам ліжко в першу шлюбну ніч (це може зробити близька заміжня родичка), подушки укладають так, щоб стикалися розрізи наволочок. До дружного життя.

За мотивами

Читаємо далі:

• Весільні прикмети на щастя (p.1)
• Прикмети по-єгиптянськи
• Заручини по-українськи
• Заручини по-англійськи
• Трендові букети для наречених

(усього голосів: 2, оцінка: 5 з 5)