Одним із найбільш складних весільних образів є японське весільне кімоно, навіть за теперішніх часів таке кімоно коштує дуже дорого, адже на його створення витрачається дуже багато часу, дорогих тканин, вишивки, до того ж, кожен елемент кімоно створюється вручну. У сучасній Японії наречені і досі надають перевагу традиційному весільному костюму, ціна якого може бути вишчою за вартість цілого будинку.

Приготування нареченої займає кілька годин: спеціально запрошені жінки прикрашають їй зачіску, роблять спеціальний макіяж та дбайливо вдягають. Для того, щоб досягти ідеального макіяжу, жінки роблять дівчині спеціальний масаж обличчя, наносять багато пудри поки обличчя не стане білосніжним, також на голову вдягають високий головний убір, який приховує “ріжки ревнощів”, які за думкою японців властиві кожній жінці.

Саме кімоно виготовляється дуже довго, оскільки навіть вручну на замовлення створюються тканини, до яких додають срібло і золото. Не кожна кравчиня візьметься за роботу створення весільного кімоно, бо малюнок на ньому повинен бути нанесений дуже ретельно, щоб він природньо перетікав зі спини на перед.

Традиційним елементом весільного образу є учікаке - довга накидка, що вдягається лише на весілля, яка навіть трохи сковує рух дівчини, що у той самий перетворює її ходу у більш витончену та граційну. Історично учікаке був ознакою заможних японок, які були дружинами самураїв та жінок благородних кланів. Вже ближче до нашого часу після того, як захоплення європейським одягом зникло, учікаке став вважатись елементом весільного костюму. Сучасне доповнення весільного кімоно - учікаке - є головною прикрасою, тому шиється з важкого шовку або парчі. Традиційною символікою є журавлі, що вважаються символами довголіття. Як правило, за таке кімоно платить наречений, але через брак грошей, багато пар беруть весільне кімоно у прокат.

Сама весільна церемонія теж є доволі цікавою. Головними учасниками свята є не тільки наречена та наречений, а й сінтоістський священник каннусі та його помічниці міко. Спочатку священник проводить ритуал очищення охарай, читаючи древні молитви, після якого молоді обмінюються чашками саке відпиваючи з них три ковтка. Лише після цього наречений та наречена обмінюються кільцями та приносять свої дари божеству храму. Як дивно, правда, що молоді обмінюються кільцями, адже це не є японською традицією? Так, не є, але вона укорінилася навіть у такій консервативній країні, як Японія. По закінченню церемонії наречена проголошує клятву вірності чоловікові та сім’ї. Варто зазначити ще один цікавий звичай: у храм наречена заходить першою, а виходить з нього, вже будучи його дружиною, другою, визнаючи таким чином його першість у прийнятті рішень.

По завершенню весільної церемонії усі направляються до банкетного залу. Кількість гостей на весіллі може бути і 50 чоловік, а може і 500. Усі гості діляться на дві категорії: члени сім’ї та друзі, кожен з них повинен внести грошовий вклад ошугі на подарунок молодим. Почесні місця поряд з молодими відводяться для накодо (свахам), а вже біля них сідають батьки. Далі усі гості розташовуються за принципом убування. Наречена за увесь день перевдягається: після традиційного білого весільного кімоно вона вдягає кольорове, що означає, що вона готова до виконання обов’язків дружини. Але сучасні наречені часто перевдягаються у звичайний європейський одяг. Усім святом керує той же тамада, який строго слідкує за правильністю промови гостей, бо на японському весіллі забороняється використовування таких слів, як “різати”, “розділяти”, “повертати” тощо. Після свята молоді дарують квіти батькам, а потім чоловік дарує невеличкі подарунки гостям.

Після медового місяця молоді повертаються додому та без всіляких церемоній йдуть розписуватись у РАЦС - це дань сучасним законам.

P.S. і на додачу я покажу як виглядає весільне кімоно:

Дякую за поміч

Читаємо далі:

• Заручини по-англійськи
• Благословення молодих
• Крадіжка у домі молодого: викуп сорочки
• Штучний весільний торт
• Весільні прикмети на щастя (p.1)

Якщо вам сподобалась саття — натисніть на цю кнопочку. Дякую!

А ще ви просто можете приєднатись до моєї групи Вконтакті, тематичної сторінки на Facebook та зафоловити мене у Твіттері :)

Я вітаю усіх дівчат зі святом Андрія! Сьогодні ворожіння дає найбільш точні результати, сьогодні в ніч прийнято писати імена хлопців на різних клапцях паперу та класти їх усі під подушку, а на ранок вийняти одне з-під подушки. Ім’я, що буде написане на ньому і буде ім’ям вашого коханого! А також перед сном треба загадати коханого, подумати про нього і хто вам насниться, той і буде обранцем вашого серця! У цій статті я описувала конкретні види ворожіння у цей день, тому прошу, читайте.

Як правило, подруги збираються разом і влаштовують вечір ворожіння. Крім тих, що описані вище, існують і більш сучасні та прості методи:

Ворожіння на книжці: треба взяти будь-яку книгу і навмання обрати сторінку і рядок. Або можна задати якесь питання та потім так само навмання відкрити книгу і знайти рядок, який буде відповіддю на питання.

Гадання на обручці. Золоту обручку підвішували на волосині тієї, кому гадали, опускали в склянку, до половини наповнену водою, і чомусь тричі стукали об дно. Тоді піднімали до країв склянки, обручка на волосині оберталась, і по тому, скільки разів вона дзенькне по склянці, поки зупиниться, визначали, в скільки років дівчина вийде заміж.

Гадання на трьох тарілках. Під кожну з однакових тарілок клалася обручка, носовичок чи копійка. Тут уже було чисте везіння: вибравши всліпу одну з тарілок, можна було дізнатись, чому вийдеш заміж - з кохання, з розрахунку чи “по зальоту”.

Гадання на пиріжках. Замість пиріжків можна використовувати, наприклад, вареник чи щось інше,бажано зроблене власноручно. Ця вся краса розкладається на підлозі, а потім впускається до кімнати собачку і дивтись, чий пиріжок (чи вареник, чи щось інше, неважливо) вона першим схопить. Дівчина, чий то був пиріжок, само собою, мала найшвидше вийти заміж.

Читаємо далі:

• Дівочі ворожіння на Андрія
• Ворожіння на Андрія
• Право дівчини на сватання
• Хтось знає щось про змовини?

Якщо вам сподобалась саття — натисніть на цю кнопочку. Дякую!

А ще ви просто можете приєднатись до моєї групи Вконтакті, тематичної сторінки на Facebook та зафоловити мене у Твіттері :)

А тут трішки піде про організацію не тільки весілля, а й усіх інших свят, що святкувалися в Україні. Думаю, ніхто не знає і не підозрює про те, що в українців існувало поняття громади, розподілу певних обов’язків між, наприклад, дічатами і хлопцями. Цебто, були такі вельми специфічні для нашого часу, громадські органзації, які все ж таки, виконували чітко розподілені між собою обов’язки.

При вивченні шлюбних обрядів українців звертають на себе увагу існування громадських організацій як нареченої, так і нареченого. Парубки і дівчата становлять два товариства, кожен з яких мають свого вождя — отмана чи отаманку — які мають певну владу. Вони представляють свох громади, проводять усі справи, залагоджують сварки. Що теж дивно, кожна така організація мала свою касу, фонд по-нашому. Кошти звідки направляються на церковні потреби та на організацію розваг і сходин. Так що саме становить у собі парубоцька та дівоцька громади? По-перше, хочу сказати, не можна було потрапити до товариства без згоди усіх його учасників. А до обов’язків парубоцької громади належали: організація колядок, цебто хор, що повинен виконувати Свят-вечір та на перший день Різдва (а пісні за своїм характером часто були поганські), після співів робили збори грішми та продуктами, частина з яких йшла на свічки до церкви, частина — на купівлю ласощів та горілки для бенкетів, орагнізація яких лежить вже на обов’язку дівчат. Також парубки повинні були вирубувати лід на річці у формі хреста на Водохреща. Дівчата мали організовувати нічні сходини, літом надворі, а зимою — в хатах (вечорниці та досвітки). На гроші зі спільної каси купують свічки чи гас, крім того, кожна дівчина приносить з собою що-небудь із споживи. Коли дівчата починають працювати, то через деякий час з’являються хлопці з музикою та танцями. А натанцювавшись вдосталь — сідають до столу, проте отаман та отаманка до них не приєднуються, оскільки на них лежить обов’язок обслуговування гостей. А потім, усі засинають на імпровізованій постілі з соломи і засинають невиннним сном.

Читаємо далі:

• Хтось знає щось про змовини?

Якщо вам сподобалась саття — натисніть на цю кнопочку. Дякую!

А ще ви просто можете приєднатись до моєї групи Вконтакті, тематичної сторінки на Facebook та зафоловити мене у Твіттері :)