Виявляється, весілля - це не лише нагода зібрати усіх родичів та друзів разом, щоб розділити з ними свою радість, а й гарна можливість познайомитись з новими людьми, які надалі стануть не просто знайомими. Так сталось з нами - ми познайомились з чудовою дівчиною Юлією Романенко. Вона живе на дві країни,часто і надовго приїздить до Києва, щоб побачитись з сім’єю та пофотографувати. Приїжджає вона в основному влітку, восени та весною (на зиму, напевно, ховається вдома). Для неї фотографія - це передусім хобі, а лише потім засіб заробітку. Юля фотографує в основному весілля, бо їй цікаво бути частиною неповторної атмосфери, яку випромінює кожна пара при народженні нового щастя. Ми зустрілись в інтернеті (як і з Денисом, до речі) і під час першої ж розмови домовились з нею про зйомку. Я не знала її особисто, але звичайного листування в інетернеті мені цілком вистачило, щоб бути спокійною. Юля пробула з нами більше за інших фотографів: з самого ранку вона допомагала мені у збиранні та, звісно, фотографувала! А від фотографій так і віє теплом, добротою, насиченістю та коханням! Як прикро, що я не в змозі викласти їх усі! Бо і я, і Денис були приємно здивовані і фотографом, і її роботами.

Зараз ми і досі добре спілкуємось, після весілля зустрічались просто поговорити, тому я з нетерпінням чекаю її наступного приїзду, який буде восени (а може, і на Новий рік, хто зна). А поки що маю можливість викласти декілька її фотографій:

Ви можете познайомитись з нею на Фейсбук (клік) або зв’язавшись з нею через її офіційний сайт (клік).

Читаємо далі:

• Яким має бути весільний фотограф?
• Фотографи чуттєвий народ

Якщо вам сподобалась саття — натисніть на цю кнопочку. Дякую!

А ще ви просто можете приєднатись до моєї групи Вконтакті, тематичної сторінки на Facebook та зафоловити мене у Твіттері :)

“Весілля в McDonald’s“, - так вже давно жартували між собою молодята та їх друзі. Навіть приказка така з’явилась: нехай твоє весілля відбудетьсяв McDonald’s!. І кожного разу після освідчення, проходячи повз цей заклад, хтось-таки вставляв відому фразу, і на дитячих гірках та трамвайчиках хтось теж хотів покататись. Шановний McDonald’s наш почув: відтепер в ньому можна відсвяткувати не лише День народження, а й весілля. Першими з усієї мережі це спробують зробити в Гонконгу. Керівництво розробило кілька пакетів пропозицій, мінімальна ціна яких починається з 250 доларів за 100 людей. Меню не відрізняється від звичайного (в противному випадку вони б просто втратили стиль), навіть викреслили весільний торт! Замість нього пропонуються відомі усім пиріжки. Здається, навіть на День народження пропонували тортик. Варто розуміти, що весілля в McDonald’s - це не просто обране місце, це майже запатентована концепція всього свята - наприклад, дружкам пропонують нестандартні сукні з жовтих кульок, а даючи клятву молоді обмінюються картоплею фрі. За словами директора по корпоративним комунікаціям Хелен Ченга, кожного місяця до них звертаються 10 пар із запитанням можливості святкування весілля у них. На противагу поширеній думці щодо непопулярності такого заходу я вважаю, що багато людей відгукнеться на пропизицію: ціна видається просто смішною та завжди знайдуться охочі так пожартувати. Після китайських голих весіль цілком закономірним є поява весілля у McDonald’s. Ориганільна нація. Щодо українців… треба подумати. Наше перше весільне фото було зроблене саме у McDonald’s на Майдані.

Бачили б ви реакцію моїх друзів, коли вийшовши з машини вони побачили, що ми впевнено крокуємо до McDonald’s! А всередині скільки було уваги, навіть персонал відрвався від роботи (що для їх кар’єри навіть загрозливо). Так що ми модні, люди ). Насправді, після двочасового чекання під РАЦСом та розпису мені треба було відвідати вбиральню і тому першим місцем зупинки став саме Мак. Усі поставились до цього з гумором, ми наробили купу весільних фотографій, від яких наші фотографи були у захваті.

P.S. Я знаю, що нас багато хто фотографував, але жодної фоти в інеті я не знайшла, а було б цікаво ))

Дякую нашим фотографам, що є авторами наведених фото:

Світлані Антіповій

Юлії Романенко

Джерело

Читаємо далі:

• Як не пропустити своє весілля
• Оригінальне весілля
• Штучний весільний торт
• Коли не варто одружуватись?
• Оригінальні і не зовсім

Якщо вам сподобалась саття — натисніть на цю кнопочку. Дякую!

А ще ви просто можете приєднатись до моєї групи Вконтакті, тематичної сторінки на Facebook та зафоловити мене у Твіттері :)

Існує стара італійська традиція: подарувати гостям якийсь невеличкий подарунок. Це, як правило, цукерки у маленькому мішечку, симпатична листівка або фігурка. Те, що не вимагає значних витрат та можна легко забрати додому після гарної вечірки, а потім додати до власної колекції сувенірів. Вважається, що таким чином молодята дякують усім за присутність та їх подарунки, а також проявляють увагу та ввічливість до усіх присутніх. Кому б не було приємно щось отримати на згадку? Все-таки завжди трошечки сумно повертатись додому після гучного свята, яке нагадає про себе лише за кілька тижнів - коли прийдуть перші фотографії. Дехто навіть намагається щось вкрасти зі свята (все рівно що то може бути: може, просто квіточка), бо кортить залишити собі частинку феєрії. То чому ж не порадувати своїх гостей таким милим подарунком? Як правило, їх молодята роблять своїми руками, що лише підкреслює їх повагу та щирість у висловленні почуттів. От і моя мама вирішила перейняти цю традицію і створила власними руками справжнє диво: паперовий торт з пакунків.

Спочатку ми сподівались знайти у продажу такі білі пакетики, але зрозуміли, що навряд такі є, тож довелось їх вирізати та складати власними силами. Усього їх було 47, якщо мені не зраджує пам’ять. Як видно, вони усі збираються у яруси, з яких і утворюється справжній тортик.

В кінці свята ми разом з Денисом розносили його, а кожен гість мав змогу обрати власний подарунок та забрати його додому. Відкривати його одразу ми заборонили! Тому хтось починав принюхуватись до нього, хтось штурхотіти, хтось м’яти - на що у кого вистачило фантазії. Але елемент задоволення та цікавості точно був у всіх. Можна сказати, ми досягнули своєю мети - прикрасили настрій гостям і отримали купу задоволення від розданих на нашу адресу компліментів.

Читаємо далі:

• Смачний чи красивий весільний торт?
• Весільний торт: а можна пробний шматочок?
• Весільний торт: як розрахувати
• Традиційне весілля Японії
• Весільний рушник: обережно

Якщо вам сподобалась саття — натисніть на цю кнопочку. Дякую!

А ще ви просто можете приєднатись до моєї групи Вконтакті, тематичної сторінки на Facebook та зафоловити мене у Твіттері :)