Не хотіла я спочатку писати цей пост, але не можу втриматись. Мені дуже важко миритись з абсолютною відсутністю несмаку у людей, які в принципі, можуть це цілком приховати. Я маю на увазі наших зірок. От кому, як не їм, бути гарним прикладом стилю нашої країни? На кого, як не на них, звертають увагу іноземні жрунали, дизайнери, кореспонденти? Хто формує імідж у сфері моди? Звичайно, що селебріті. Варто, правда, замислитись над питанням, чи є вони справжніми зірками для нашої країни, як кажуть: маємо, що маємо. Як би там не було, потенційно саме наші співаки, ведучі, дизайнери, світські дами можуть прикрашати собою обкладинки зарубіжних видань представляючи тим самим модну Україну. Куди подітись: без моди та відомих облич ми не можемо визнаватись європейською країною на рівні з іншими. Ми не в тих умовах, за яких маємо право забити на моду. І якщо з дизайнерами у нас все доволі непогано, то не з зірками. Мене відверто шокує організація їх весіль! Чому наші зірки викидають величезні гроші на святкування у найкрутішому готелі країни, а разом з тим здешевіють все інше? Їх манера влаштовувати весілля нагадує барський: столи побільше, страв неймовірна кількість, весільна сукня поширше, каміння на сукні неймовірна кількість (звичайно, лише так можна підкреслити свій статок), нігті подовше, можна ще карету замовити і так далі. Але рзом з тим до коктейлю примішують дешеві надувні кульки, масивні банти на стільцях, дурні діадеми  - у кожної нареченої своє. От наприклад, Ані Лорак: сшила собі шикарну весільну сукню з дуже широкою спідницею, під якою нема жодної нижньої! Кільця вдягають, як правило, ті наречені, у яких просто нема фінансової можливості замовити іншу. Добре, нехай вона обрала саме таку - на кільцях, але ж при носінні такої сукні треба враховувати її особливість - відсутність нижніх спідниць. НЕ можна спідницю високо піднімати, треба обережно спускатись сходами, щоб не показати, яка білизна на тобі. Проте Ані Лорак навіть не замислюється наад цим і демонструє усі свої принади публіці:

Пересуваючись, вона також забуває про головне правило:

Якщо ти відома особистість, то ти маєш гарно виглядати. Це всім відоме правило. Я розумію: вони теж люди; бувають іноді казуси: вийшла прогулятись і натрапила на спалах фотокамери. Вибачте, але на своєму весіллі будь-яка наречена має виглядати ідеально!

Не менш мене вразило весілля Аліни Завальської. Красива весільна сукня, гілочка орхідеї замість букету, стильний костюм нареченого, навіть маленька карета - все як у казці! Головне святкування у них відбувалось у готелі “Inter continental”… Ідеально, правда? На жаль, і їм вдалось зіпсувати свою ідеальність. Мені цікаво, хто був організатором у них і чи був такий в принципі. Бо дешеві кульки над входом у Солом’янський РАЦС мене вбили. Вішати кульки у формі серця - чи не банально, люди? А білі простирадла по обидві сторони входу? Це що? І навіщо? Я так підозрюю, що це було зроблено, щоб прикрити некрасиву панораму навколо (там будинки житлові, машини), але спосіб, у який вони вирішили це зробити - це верх ідіотизму. Варто було подумати про інший варіант: якщо вже так не хотілось фотографій на фоні житлових будинків, то можна було влаштувати виїзну церемонію або просто прикрасити вхід квітами.

Проте мені дуже сподобалось весілля Лізи Боярської: коротка тендітна сукня, класична зачіска - гарний приклад лаконічності смаку.

Наречена справжня Жаклін у такому образі! “Перша леді”, - так і виривається з вуст на знак пошани. І стає дуже гірко від думки, що нашим нареченим доволі далеко до такого рівня, бо в чомусь обов’язково знайдеться свій недолік, що перекреслить і дорогу дизайнерську сукню від Стелли Шаковської, і зал у найдорожчому готелі, і каблучки у кілька тисяч гривень.

Дякую за фото:

Лізи Боярської, Ані Лорак, Аліни Завальської.

Читаємо далі:

• Весілля Вконтакті
• Як не пропустити своє весілля
• Вампірська сага “Сутінки”:весілля Белли та Едварда
• Весілля у Львові
• Весільна виставка в Києві: звіт

Якщо вам сподобалась саття — натисніть на цю кнопочку. Дякую!

А ще ви просто можете приєднатись до моєї групи Вконтакті, тематичної сторінки на Facebook та зафоловити мене у Твіттері :)

Усім привіт знов! Я вибачаюсь, що блог не працював певний час, поки я насолоджувалась медовим місяцем, не проплатила хостинг вчасно, тому на деякий час блог не працював. Відпочивши як треба я повертаюсь до своєї роботи. Сьогодні хочу поспілкуватись про те, як відчути кожну мить свого весілля, пронести його через себе і запам’ятати кожну мить. Думаю, ви чули від інших наречених, що цей день, до якого готуєшся кілька місяців, витрачаєш на його організацію купу часу та хвилювань, проминає просто з неприємною швидкістю - раз, і день закінчився. Я боялася такого ефекту, мені кортіло відчути все і подовжити отримані відчуття. Здається: прокидаєшся, як правило, о шостій ранку, гуляєш в ресторані аж до дванадцятої, а день все одно пробігає. Чому так? Я вважаю, що великою мірою так відбувається через хвилювання, вони якраз і не дають відпустити себе та дати насолодитись святом. Зі мною так було вранці: мене фарбують, вдягають, а мені чомусь про саме свято і не думається. Я просто абстрагувалась, ніби те, що тут, на Землі, зі мною роблять ніяк не пов’язано з тим, що я відчуваю. І навіть коли приїхав Денис, я все одно була вся в напруженні, мені треба було проконтролювати купу речей: щоб придбали квіти у ресторан, розклали картки з іменами гостей, привезли торт, взяли шампанське, поклали бокали так, щоб ті не розбились і т.д. Все це не давало мені змоги відчути себе прикрасою свята, я намагалась бути його менеджером (організатором то була я сама), а треба було забути про все і просто відпустити себе, що я невдовзі і зробила.

Як не дивно, але моє “забити” допомогло. Так, вранці я простежила за обручками, документами, платіжками, аксесуарами для РАЦСу, але на тому все і закінчилось. Більше я не була організатором, а стала нареченою, - дівчиною, яку чекають на весіллі, якій посміхаються, яку обнімає коханий, роздають компліменти усі навколо, озираються люди та фотографують фотографи інших пар. Так все і було. Я сміялась, спілкувалась з друзями, обнімалась з родичами, цілувалась з милим, що може бути кращим за це? Моя команда (я так називаю усіх, хто створив наше весілля таким гарним та неповторним) підготувала мене до мого найголовнішого свята, я була впевнена у своєму зовнішньому вигляді на всі сто, я продумала усі моменти, навіть взяла іншу пару взуття, щоб довго не мучатись на 9см, тому нічого не могло мені завадити щиро посміхатись та (знову ж таки) відчути кожен момент!

Також важливим аспектом є той, що ми не грали за чужими правилами, як би цього не хотілось навіть моїм батькам. Ми створили свою концепцію, довели її до кінця і витримали усі нарікання та невдоволення. Так, було важко і нам, і моїм рідним, які не приймали наше бачення. Я б не хотіла згадувати про всі наші сварки, але скажу одне: відстоюйте себе і своє право бути собою на весіллі. Хочете вдягнути зелену сукню? Давайте! Хочете український стрий? Давайте! Нема форматів, крім тих, які ви собі вигадали. Одне лише важливо: ваше бажання. І воно повинно бути справжнім, а не спокусою показати усім, що ви вирішуєте самі що вдягнути. Ні в якому разі не заперечуйте заради того, щоб просто заперечити! Лише якщо ви справді мріяли про зелену сукню, лише тоді наважуйтесь на неї. Інакше ви зрозумієте, що зробили неправильно.

Завдяки нашій впертості та впевненості ми були такими, якими хотіли бути і відривались не думаючи ні про що. Наші троє фотографи були нескінчено раді від того, що нас можна було розвести на будь-що: то ми фотографувались у МакДональдс, то прямо не Хрещатику, то причепились до продавця окулярів, до помаранчевої машинки, до дідуся у парку, то катались на гойдалках, приколювались у телефонній будці, то співали на сцені… Вражень неймовірна кількість! І після ресторану ми пішли до клубу “44″ на Хрещатику разом з друзями і там ще трохи погоцали. Я прямо у весільній сукні там танцювала, Денис у костюмі. Було суперово. А повернувшись додому ми одразу не заснули )). Усі казали нам, що ми не витримаємо, але витримали! Все було чудово! Вражень неймовірна кількість, і головне: для мене день не пройшов швидко, я встигла його відчути повністю і не було жодного упущення.

Читаємо далі:

• Весілля чи шлюбна ніч?
• Дев’ять порад для гарного вигляду
• Весілля у … McDonald’s!
• Весільна виставка в Києві: звіт

Якщо вам сподобалась саття — натисніть на цю кнопочку. Дякую!

А ще ви просто можете приєднатись до моєї групи Вконтакті, тематичної сторінки на Facebook та зафоловити мене у Твіттері :)

Нещодавно мене попросили написати статтю про пухкеньких наречених і про те, які весільні сукні їм личать. Одразу хочу сказати, що кілька “зайвих” кілограмів зовсім не будуть зайвими, головне природня гармонія, тим більше, дівчата, зараз час саме пухких моделей! Тільки я особисто прошу не ображати маленьких та худеньких як я, домовились?

Почитавши форуми та кілька статей, я зібрала кілька заборонених речей та прийомів для повних людей, а також додала кілька своїх.

Перше, чим повинна пишатись кожна дівчина з великими розмірами - це беззаперечно, своє декольте. Зробіть його глибшим та підкресліть виріз, таким чином ви закцентуєте увагу на великому вашому плюсі порівняно з маленькими дівчатами. Тож якщо у вас великий розмір, покажіть його!  Проте зовсім не радять надто втискати себе у корсет: позаду складки виглядатимуть як перев’язане сало. Взагалі не втискайте себе у сукню! Так само і з рукавицями: не вдягайте їх зовсім, а якщо все-таки дуже хочеться, то підбирайте лише вашого розміру.

Як правило, роблячи акцент на грудях, не ставлять його ні на чому іншому, вам краще не обирати весільні сукні з великими аксесуарами та деталями. Найбільше за все пасуватимуть сукні А-силуету, вкорочені (якщо у вас тонкі ноги, то їх треба відкрити) та сукні з заниженою талією. Спеціалісти радять носити сукні, що ставлять акцент на середині силуету. Талію можна підкреслити, а то навіть і намалювати довгою кольоровою стрічкою.

Як ви побачите, весільні сукні великих розмірів в основному з бретелями, які візуально звужують фігуру. Якщо говорити про тканини, то так само не радять тканини з блиском, тобто не атлас, а важкі. Можна спробувати видовжити силует довгою фатою, що закріплена в одній точці (грубо кажучи, просто причепити її за одну точку, щоб звисала), спробуйте і цей варіант.

А от декілька інших моделей, що скачані мною з Контакту, я вважаю, що ці моделі теж пасуватимуть пухкеньким дівчатам.

Краси вам, наречені!

Читаємо далі:

• Трендові букети для наречених
• Весільні сукні весни 2010 від Vera Wang
• Ефект шоколаду
• Мистецтво носити сукню
• Коротка весільна сукня

Якщо вам сподобалась саття — натисніть на цю кнопочку. Дякую!

А ще ви просто можете приєднатись до моєї групи Вконтакті, тематичної сторінки на Facebook та зафоловити мене у Твіттері :)