Ітак, оговтавшись трохи після такого романтичного освідчення, ми почали обирати дату весілля. Для мене головним критерієм виступає погода, а саме сезон тепла, бо не люблю вітер весною та восени, а також категорично проти зими. Я дівчина, що любить спеку. Тож діапазон вибірки скоротився до літніх місяців та вересня. Як зазначено на моєму блозі, серпень є доволі несприятливим для весілля, а найкращим сезоном вважається саме осінь. Тим більше, ми познайомились 9 вересня, а почали зустрічатись 16, тому і дату намагались обрати якамога ближче до даних. Наступний крок - вибір числа, 9 і 16 - це четвер, а нам потрібна субота (мої родичі з іншого міста, їм потрібен час на дорогу і “отходняк” після свята). Так і вийшло, що ми обрали 11 вересня (це ще й свято у трьох наших родичів). Тож задоволені та щасливі ми перейшли до наступного етапу: вибір РАЦСу. Подавати заяву можна не пізніше ніж за місяць до обраної вами дати, але на практиці місця забивають вже за три місяці, особливо на осінь. Як правило, РАЦСи починають записувати за 2 чи 3 місяці, щоб точно знати, треба їм дзвонити, оскільки правила у них можуть змінюватись. В Шевченківському РАЦСі записують і за 4 місяці. Спочатку я промоніторила усі РАЦСи в інтернеті, почитала відгуки про персонал, продивилась фоти. З усіх київських мені більш за все припали Центральний, Шевченківський та Печерський. Ітак, по порядку:

Центральний РАЦС: навколо нього з обох сторін ведуться будівельні роботи, до входу установи веде невеликий коридор з зеленого паркану забудовників, навколо гудять машини та спецобладнання, а при самому вході стоїть пам’ятник Одинокої матері (себто, матері-одиначки). Не радує мене така перспектива, хіба що зал у них шикарний: великий, просторий… Проте, кожна весільна церемонія триває хвилин 10 (і це максимум). Тож, якщо ви не хочете конвеєром пройти церемонію заключення шлюбу, не обирайте Центральний РАЦС. Забула додати - в Центральному РАЦСі найбільший відсоток розлучень (не знаю, чи вплине цей факт на ваш вибір, це так, для довідки).

Печерський РАЦС: о, як же ми його довго шукали! Вийшли зі станції м. Печерськ і попрямували за допомогою GPS вулицями крутого району. Він знаходиться на вул. Цитадельна, 7 у житловому будинку (орієнтир: аптека, а навпроти Укрпошта), але не прямо по вулиці Цитадельній, треба звернути праворуч (вниз) і там в кінці будинку знайдете РАЦС. Короче, знайти непросто. Всередині у них доволі затишно і круто: килими, дорого одягнені співробітники і мало місця. Як я зрозуміла, вхід до урочистої зали розташований на вулиці, тому врахуйте це, адже вам і вашим гостям доведеться чекати свого часу саме при вході, а там мало місця навіть для людей, вже не кажучи про машини. Проте, це дуже тихе місце, зайвих людей майже нема, навпроти лише ліцей і більше нікого. А на початку самої вулиці знаходиться Арсенал та Лавра, це дуже зручно, якщо у вас вінчання відбуватиметься у Києво-Печерській Лаврі. Подати заяву у Печерській РАЦС нам не вдалось, бо вони приймають заяви лише за 3 місяці.

Шевченківський РАЦС: його знайти було набагато легше - вул. Пугачова, 17. Нікуди з самої вулиці нам звертати не знадобилось, тож його пошук виявився легким. Зайшовши всередину ми зніяковіли від кількості пар: їх точно було десь 10! Для контрасту додам, що в Печерському РАЦСі була лише одна пара крім нас. Зайнявши чергу я зайшла в кабінет, де приймають заяви, щоб взяти реквізити у дівчинки на оплату держмита при вступі у шлюб, він складає 0,85 грн, крім того мені виписали “чек” на оплату послуг працівників РАЦСу на суму 36 грн. Недалеко від РАЦСу знаходяться два відділення банків: Приват і ще якогось (назву, на жаль не запам’ятала). Комісія в першому складає 2 грн (за один рахунок, у вас їх два), а в другому 5 грн. Сплативши мито та рахунок можна спокійно чекати своєї черги, яка дійшла до нас десь так о третій дня, а приїхали ми туди десь об 11 ранку. До речі, всі пари такі цікаві: сидять нещасні, втомлені, ніби це не вони подають заяву, а вже перед самим входом одразу так посміхаються, обнімаються! розбавила нудьгу поява Анастасії Приходько, яка разом зі своїм нареченим з’явилась у РАЦСі чітко під час їх перерви. Персонал у Шевченківському РАЦСі дуже привітний та люб’язний, працюють там молоді дівчата, з якими можна нормально поспілкуватись та пожартувати. Ми були задоволені. Та не може все бути настільки глако: як виявилось, 11 вересня - це дуже важлива дата, однодненний піст, Усікнення. Як я могла пропустити його не знаю. Тож на замітку: 11 та 27 вересня важливі свята, у які не можна гуляти весілля. Змінити дату на 4 вересня (це число теж розглядалось) ми вже не могли, адже на цей день були вільні лише 10 година та післяобідній час. Прикро, адже зал у них чудовий, мені все сподобалось, нема до чого причепитися.

Оболонський РАЦС: цей варіант ми від початку не розглядали, але в силу обставин довелось. Тож ми поїхали туди і подали без проблем заяву на 4 вересня на 11:45. Зал там теж непоганий, рожевий такий, але от хол чисто радянський. Сама установа розташовується у будівлі, що схожа на дитячий садок (думаю, там колись він і був), вхід - це радянські непривітні сходи. Взагалі-то непогано, краще за Дарницький, Лівобережний та Дніпровський, але не Шевченківський. Персонал теж дуже приємний, прийняли заяву без проблем, призначили дату зустрічі (кожен РАЦС влаштовує невелику лекцію-рекламу своїх послуг та послуг інших агенств). Таким чином, на даний момент ми подали заяву у два РАЦСи, це цілком нормальна ситуація, ми не порушуємо закон, заяву ми можемо подавати у декілька, скасовувати їх не треба, ми просто не з’явимось в один з них. Денис вже жартує, що треба спробувати подати заяву в Печерській РАЦС, якщо вийде пробитись на 4 вересня, то будемо святкувати в ньому.

Тож поки що весільні пригоди лише починаються, попереду ще не одні.

Довідка: заяви у більшості випадків РАЦСи приймають у вівторок та четвер, але для більшої точності треба дзвонити.

Шевченківський: 044 483 08 20, 483 45 58

Печерський: 044 280 12 42

Центральний: 044 236 00 71, 236 79 81

Солом’нський: 044 497 30 31, 408 22 55

Лівобережний: 044 566 02 20, 566 00 81

Голосіївський: 044 289 13 78

Дарницький: 044 566 37 55

Деснянський: 044 546 69 97, 515 17 45

Дніпровський: 044 559 90 67, 599 90 66

Оболонський: 044 412 72 61

Подільський: 044 425 05 64, 425 69 43

Святошинський: 044 274 26 76

Читаємо далі:

• Недоліки РАЦСу і законодавства
• Коли не варто одружуватись?

(усього голосів: 6, оцінка: 3.67 з 5)

Весілля, дуже часто, це церемонія у РАЦСі. Я маю на увазі велику увагу, яка приділяється даній частині усього дійства, так як святкування в ресторані трактується як саме святкування, привітання запрошених, конкурси - тобто, веселощі. А все починається саме з розпису - прикрашені машини, кортеж, сльози батьків, красива музика, купа інших молодят перед входом, перші весільні фотографії, перші випиті ковтки щастя і перша сімейна сіль, перший крок у власне спільне життя, момент виходу нареченої з дому, куди вона вже не повернеться такою самою маленькою донечкою, перший вибір, що вирішується словами “так”, перший стрибок… Це і є початок. Та сама відправна точка, від якої залежить все наступне - запізнетеся в РАЦС - і викручуйтеся як хочете, черга-то на розпис!  Якщо ресторан можна скасувати, то розпис - в жодному разі, якщо не хочете не скасувати саме весілля.

На жаль, більшість РАЦСів не можна назвати гіднем місцем за їх зовнішнім і внутрішнім виглядом. Наприклад, РАЦС в моєму районі в Дніпропетровську (Ленінський район) виглядає гірше за совковий магазин - здерте покриття стін ззовні, облеплена фарба, та ще й супермаркет з іншої сторони. Обрамлення всередині теж не заспокоює: коли там робився останній ремонт? Навіть соромно фотографуватись на його фоні. Інші РАЦСи міста теж не назвеш красивими. Виникає просте питання: чому треба розписуватись в такому страшному місці? Особливо, якщо можна замовити виїзну церемонію? Обійдеться вона у 300 грн. Але… Зі змінами до Сімейного кодексу виїзну весільну церемонію можна проводити лише у випадку, коли хтось з молодят немає можливості приїхати самостійно, наприклад, за станом здоров’я. Я зовсім не погоджуюся з цим уточненням, оскільки за моєю думкою місце розпису скоріш схоже на звичайний знову ж таки, совковий…ресторан у кращому випадку. Але як є. Залишається сподіватися, що цю зміну скасують, посилаючись на фінансові вигоди виїзної церемонії.

Подаючи заяву до РАЦСу вам дадуть місяць на роздуми, протягом якого ви матимите змогу відмовитись від весілля, скоротити цей термін можна лише у випадках передбачених законодавством - відрядження, народженя дитини тощо. Так само закон радує і інишими обмеженнями - фотографувати ваш власний фотограф не має права у стінах РАЦСу, окрім кімнати, де проходитиме сама церемонія. Та й директор навряд погодиться впустити ваших музик до зали, а за “своїх” здеруть гроші, бокали розбивати вам теж навряд дозволять. А згадайте про фотографа, який не питаючи причепиться до вас у “перевдягальні нареченої”! Скажу вам, працюють вони професійно: не в плані “гарні фотографи”, а в плані “професіонали слова” - заговорять вас, що ви, щоб не зіпсувати настрою позуватимите на його камеру. “Ну і що?” - скажете ви. Я не заперечую, нічого поганого в цих послугах нема, окрім хіба що їхньої нав’язливості. Люди там вміють переконати у правоті. Що мені і не подобається. Якщо б перебування у стінах закладу було б приємним, я б не заперечувала, але реальність інша. О, я мрію про приватні будинки розпису молодят! І закон мені це знову не дозволяє!

Читаємо далі:

• Стильне весілля: весна (p.2)
• Перший танець як казка

(усього голосів: 3, оцінка: 4.67 з 5)