Я вітаю усіх дівчат зі святом Андрія! Сьогодні ворожіння дає найбільш точні результати, сьогодні в ніч прийнято писати імена хлопців на різних клапцях паперу та класти їх усі під подушку, а на ранок вийняти одне з-під подушки. Ім’я, що буде написане на ньому і буде ім’ям вашого коханого! А також перед сном треба загадати коханого, подумати про нього і хто вам насниться, той і буде обранцем вашого серця! У цій статті я описувала конкретні види ворожіння у цей день, тому прошу, читайте.

Як правило, подруги збираються разом і влаштовують вечір ворожіння. Крім тих, що описані вище, існують і більш сучасні та прості методи:

Ворожіння на книжці: треба взяти будь-яку книгу і навмання обрати сторінку і рядок. Або можна задати якесь питання та потім так само навмання відкрити книгу і знайти рядок, який буде відповіддю на питання.

Гадання на обручці. Золоту обручку підвішували на волосині тієї, кому гадали, опускали в склянку, до половини наповнену водою, і чомусь тричі стукали об дно. Тоді піднімали до країв склянки, обручка на волосині оберталась, і по тому, скільки разів вона дзенькне по склянці, поки зупиниться, визначали, в скільки років дівчина вийде заміж.

Гадання на трьох тарілках. Під кожну з однакових тарілок клалася обручка, носовичок чи копійка. Тут уже було чисте везіння: вибравши всліпу одну з тарілок, можна було дізнатись, чому вийдеш заміж - з кохання, з розрахунку чи “по зальоту”.

Гадання на пиріжках. Замість пиріжків можна використовувати, наприклад, вареник чи щось інше,бажано зроблене власноручно. Ця вся краса розкладається на підлозі, а потім впускається до кімнати собачку і дивтись, чий пиріжок (чи вареник, чи щось інше, неважливо) вона першим схопить. Дівчина, чий то був пиріжок, само собою, мала найшвидше вийти заміж.

Читаємо далі:

• Дівочі ворожіння на Андрія
• Право дівчини на сватання
• Хтось знає щось про змовини?
• Прикмети по-єгиптянськи

(усього голосів: 3, оцінка: 4 з 5)

Весільні обряди України різноманітні, найбільш популярним серед сучасної молоді є українська традиція сватання. Якщо ви не знаєте, що казати у такій ситуації, хочете, щоб ваша промова відповідала звичаям на всі практично 100% або вам просто цікаво почитати зразок розмови, то будь ласка, тримайте:

— Найясніший господарю, полювали ми зі стрільцем-молодцем (Михайлом) і зайшли аж сюди. Заманила нас олениця — красна-дівиця. Довго йшли і сюди дійшли. просимо тебе, віддай свою оленицю — красну дівицю — та нашому стрільцю-молодцю.

Виголосивши промову, старший староста низько кланяється, спирається на палицю і чекає відповіді. Господар відповідає:

— Ні, господарю, олениця в твоїй господі, ми йшли її слідом.

Тоді господар дає знак і хтось з родини вводить до хати стару жінку:

— Ось вам і олениця, панове стрільці, за нею гнались?

— Ні, дорогий господарю, то була золоторога, золотошерста, очі в неї — як зорі, зуби — як перли, вуста вишенві. Як гляне вона, то наяче сонечко засяє.

Батько дівчини віповідає:

— Ніколи такої олениці не бачили. Помилились ваші очі, стрільці-молодці, не тим слідом ви пішли.

— Добре, коли очі помилились, то не помилиться наша зброя. Будемо вбивати оленицю.

Після цих слів господареві вклоняються і кажуть:

— Є, правда, у нас ще одна олениця, але вона дуже боязка і сором’язлива.

Заводять наречену і кличуть молодого, який стоїть у сінях. Після того, як молоді прилюдно виявляють згоду на шлюб, дівчина пов’язує руки молодого хусткою, старостів — рушниками. На знак згоди обмінюються зі старостами хлібом і запрошують їх до вечері.

Подекуди сватання відбувалося без жениха. Тоді всі пили чарку і домовлялися про прихід родичів нареченого у гсті — «на оглядини». На cхідній Україні свати ходили з хлібом і, попередньо розламавши, підносили його в обмін на рушники. Якщо траплялася відмова, то дівчина виносила сватам гарбуза, що вважалося великою образою.

Ще немає схожих статтей.

(усього голосів: 4, оцінка: 3 з 5)

Наскільки ж багатий наш фольк на звичаї! Чим більше я дізнаюся про весільні традиції, тим більше мені хочеться їх всіх дотримуватися! Стільки дрібниць, вражаюча символічність та неповторність! Окрім сватання, заручин, розглядин ще й існують змовини (ніколи раніше про таке не чула). А проводились вони так: молодий приводить до молодої десять людей зі свого роду, батько молодої благославляє свою дочку кликати на змовини свій рід, а молодшого саджає за столи і пригощає. Потім сходяться парубки й подруги молодої. А молодий ставить могорич, а дівчина, його наречена, частує гостей.

Біля хати молоді дічата співають пісню «Задумав дідочок», а парубки стоять гуртом:

Задумав дідочок в суботу женитись.
Ой, сів, думав-думав в суботу женитись.
старої не хочу, молода не піде.
Ой, сів, думав-думав, молода не піде.
А Хоч вона піде, то не ляже спати.
А хоч ляже спати, то й не обрнеться.
Ой, сів, думав-думав, то й не обрнеться.
А хоч обрнеться, то й не поцілує.
А хоч поцілує, обернеться, сплюне.
Ой, сів, думав-думав, то й не поцілує.
А хоч поцілує, обернеться, сплюне.
Ой, сів, думав-думав, обернеться, сплюне.
Ой, у тебе, діду, цапині борода,
Цапина борода, овечая похода.
Ой, сів, думав-думав, овечая похода.

Один парубок танцює з дівкою. Потім усі розходяться, а дівчата співають:

Прощай, прощай, Марусечко, сестра наша.
Ми не твої подружечки, ти не наша.
Вже не будемо під віконце підбігати,
Вже не будемо Марусечку викликати.

Виявляється, змовини - це ніщо інше, як процес дозволу батьків на одруження, коли наречений питається у батьків, чи можна взяти їх доньку за дружину. Отакі пісні співали, так що народна мудрість радить чоловікам не затягувати з одруженням, а то потім якщо і буде цілувати молода, то потім плюватися буде!

Читаємо далі:

• Особливості заручин
• Заручини по-українськи
• Благословення молодих
• Весілля і вінчання
• Дошлюбне спілкування

(усього голосів: 2, оцінка: 5 з 5)