Наскільки ж багатий наш фольк на звичаї! Чим більше я дізнаюся про весільні традиції, тим більше мені хочеться їх всіх дотримуватися! Стільки дрібниць, вражаюча символічність та неповторність! Окрім сватання, заручин, розглядин ще й існують змовини (ніколи раніше про таке не чула). А проводились вони так: молодий приводить до молодої десять людей зі свого роду, батько молодої благославляє свою дочку кликати на змовини свій рід, а молодшого саджає за столи і пригощає. Потім сходяться парубки й подруги молодої. А молодий ставить могорич, а дівчина, його наречена, частує гостей.

Біля хати молоді дічата співають пісню «Задумав дідочок», а парубки стоять гуртом:

Задумав дідочок в суботу женитись.
Ой, сів, думав-думав в суботу женитись.
старої не хочу, молода не піде.
Ой, сів, думав-думав, молода не піде.
А Хоч вона піде, то не ляже спати.
А хоч ляже спати, то й не обрнеться.
Ой, сів, думав-думав, то й не обрнеться.
А хоч обрнеться, то й не поцілує.
А хоч поцілує, обернеться, сплюне.
Ой, сів, думав-думав, то й не поцілує.
А хоч поцілує, обернеться, сплюне.
Ой, сів, думав-думав, обернеться, сплюне.
Ой, у тебе, діду, цапині борода,
Цапина борода, овечая похода.
Ой, сів, думав-думав, овечая похода.

Один парубок танцює з дівкою. Потім усі розходяться, а дівчата співають:

Прощай, прощай, Марусечко, сестра наша.
Ми не твої подружечки, ти не наша.
Вже не будемо під віконце підбігати,
Вже не будемо Марусечку викликати.

Виявляється, змовини - це ніщо інше, як процес дозволу батьків на одруження, коли наречений питається у батьків, чи можна взяти їх доньку за дружину. Отакі пісні співали, так що народна мудрість радить чоловікам не затягувати з одруженням, а то потім якщо і буде цілувати молода, то потім плюватися буде!

Читаємо далі:

• Плетіння гільця
• Особливості заручин
• Інтернет знає все!
• Заручини по-українськи
• Благословення молодих

Якщо вам сподобалась саття — натисніть на цю кнопочку. Дякую!

А ще ви просто можете приєднатись до моєї групи Вконтакті, тематичної сторінки на Facebook та зафоловити мене у Твіттері :)

А тут трішки піде про організацію не тільки весілля, а й усіх інших свят, що святкувалися в Україні. Думаю, ніхто не знає і не підозрює про те, що в українців існувало поняття громади, розподілу певних обов’язків між, наприклад, дічатами і хлопцями. Цебто, були такі вельми специфічні для нашого часу, громадські органзації, які все ж таки, виконували чітко розподілені між собою обов’язки.

При вивченні шлюбних обрядів українців звертають на себе увагу існування громадських організацій як нареченої, так і нареченого. Парубки і дівчата становлять два товариства, кожен з яких мають свого вождя — отмана чи отаманку — які мають певну владу. Вони представляють свох громади, проводять усі справи, залагоджують сварки. Що теж дивно, кожна така організація мала свою касу, фонд по-нашому. Кошти звідки направляються на церковні потреби та на організацію розваг і сходин. Так що саме становить у собі парубоцька та дівоцька громади? По-перше, хочу сказати, не можна було потрапити до товариства без згоди усіх його учасників. А до обов’язків парубоцької громади належали: організація колядок, цебто хор, що повинен виконувати Свят-вечір та на перший день Різдва (а пісні за своїм характером часто були поганські), після співів робили збори грішми та продуктами, частина з яких йшла на свічки до церкви, частина — на купівлю ласощів та горілки для бенкетів, орагнізація яких лежить вже на обов’язку дівчат. Також парубки повинні були вирубувати лід на річці у формі хреста на Водохреща. Дівчата мали організовувати нічні сходини, літом надворі, а зимою — в хатах (вечорниці та досвітки). На гроші зі спільної каси купують свічки чи гас, крім того, кожна дівчина приносить з собою що-небудь із споживи. Коли дівчата починають працювати, то через деякий час з’являються хлопці з музикою та танцями. А натанцювавшись вдосталь — сідають до столу, проте отаман та отаманка до них не приєднуються, оскільки на них лежить обов’язок обслуговування гостей. А потім, усі засинають на імпровізованій постілі з соломи і засинають невиннним сном.

Читаємо далі:

• Хтось знає щось про змовини?

Якщо вам сподобалась саття — натисніть на цю кнопочку. Дякую!

А ще ви просто можете приєднатись до моєї групи Вконтакті, тематичної сторінки на Facebook та зафоловити мене у Твіттері :)

Заручини влаштовують або після або до сватання разом з оглядинами, запрошуючи усіх гостей нареченої та нареченого. Обряд проходить у тій же послідовності, що й сватання: приходять старости, починаютьсвоє оповідання, але з іншими доповненнями. Молода ж виносить знову рушники і перев’язувала ними сватів та молодого, дарувала дарунки.

Слала зоря до місяця:
О, місяцю-товаришу,
Не заходь ти раніщ мене;
Зайдемо обоє разом,
Зрадується звір у полі,
Зрадується гість у дорозі!
Слала Маруся до Михайла:
— Ой Михайло, мій суджений,
Не сідай ти на посаду,
На посаду раніш мене;
Сядемо обоє разом,
Звеселимо ми два двора:
Ой перший двір — батька твого,
А другий двір — батька мого.

А от на Донбасі цей процес має назву «рукобиття» або «могарич», на який кликали в першу чергу хрещених. Це дійство відбувалося у хаті молодої.

Показували «молоду» — садили якусь чужу жінку, а молдий повинен був впізнати, це його наречена чи ні. А потім вже виводили саму молоду.

Староста з боку молодої, найчастіше її дядько, пропонував молодим взятися за кінці рушника, сам брався за його середину і вів молодих на посад — найпочесніше в хаті місце — на покуть. Після цього накривав рушником хліб, клав на нього руку дівчини, зверху — руку хлопця і перев’язував рушником. З цього моменту починали співати:

Ой добре, добре буде, моя мати,
Моє сватання пити,
Та не добре буде, моя мати,
Моє ділечко робити.

Після того частування, що проходить у супроводі чисельних пісень, молодих виводять із-за столу за хустку для участі в танцях. Після танців молоді вертаються до столу і починають обмін подарунками. Молода всіх присутніх обдаровує хустками або сорочками (які сама і вишила!).

Так завершуються заручини, після яких запрошують усіх на розглядини, щоб подивится, як живе молодий, чи заможний, скільки хліба та худоби має. Іноді сім’я молодого вдавалася до хитрощів — позичали у сусідів худобу, щоб здатися більш заможними.

Читаємо далі:

• Благословення молодих
• Плетіння гільця
• Хтось знає щось про змовини?
• Українські традиції. Діалоги сватів
• Українське сватання

Якщо вам сподобалась саття — натисніть на цю кнопочку. Дякую!

А ще ви просто можете приєднатись до моєї групи Вконтакті, тематичної сторінки на Facebook та зафоловити мене у Твіттері :)