Ви наречена, наречена закохана у свого милого донестями, ви щиро та відчайдушно бажаєте перетворити ваше спільне весілля у не менш спільне свято, тому паритесь над кожною деталькою: як розсадити гостей, які конкурси вигадати, якого фотографа найняти, який обрати колір тіней в макіяжі і т.д. Ви занурюетесь у всі ці приготування, мучаєтесь з кожного приводу і так сильно засмучуєтесь, коли чуєте від коханого щось типу “ей, це не те, що я хотів”. Або просто відчуваєте, що це не його свято. Як так? “Як таке може бути?” - спитає жіноча логіка. І одразу ж ви починаєте думати не в тому напрямку: що змінити, що не так зробили, чому він так думає, чому не розуміє вас, все що ви робите пропало і т.д. Тобто, починаєте панікувати. Або стримуєтесь і потім, через певний час, зриваєтесь і влаштовуєте істерику. Або ж просто перетворюєте ваше весілля у перегони. “Ех, весілля - це робота”, - так мені сказав мій наречений. Ай, я так засмутилась! Я щиро хочу, щоб цей день став святом! Саме святом для двох, щоб він не був “днем нареченої”, щоб був нашим! Ну от я і починає панікувати…

А потім виявляється, що є річ набагато для нього важливіша за весілля… Опа… Що? Як ви думаєте?

Є якісь варіанти?

Для нормального та люблячого вас хлопця набагато важливішою за весілля є шлюбна ніч. Це дуже просто. Вдумайтесь в це. Не буду передавати грубу форму його слів, скажу більш м’яко: кожному хлопцю хочеться дівчину у білій сукні. Тобто, ближче до завершення дня він більше думає про ніч, і ця думка зігріває його та підтримує дієздатність більше, ніж думка про те, яким хорошим днем видалось весілля. І повірте, усі ці маленькі квіточки, серветки, запрошення, подарунки тощо зовсім, абсолютно, йому непотрібні.

Якщо чесно, мені полегшало. Я тепер вже не мучаюсь з приводу вибору кольору, - буде помаранчевий. Точно, помаранчевий. І я вже не мучаюсь з приводу, коли ж ми нарешті приступимо до розмальовки весільних бокалів. І інша купа речей відступила на задній план. Проте тепер я серйозно замислилась з приводу весільною сукні, вона повинна бути легкою, сексуальною, стильною, невульгарною та доступною. Бо навряд хлопцю захочеться кохатись з кріноліном. Весільна сукня має бути як в рекламі шоколаду: щоб він міг провести пальцем по вашій фігурі, відчути усі ваші принади, лямочка сукні має трошечки спасти з плеча, спідниця під його рукою закатитись догори і ви…така красива, його жінка! А не крінолін, що закриває вам півобличчя. Весільна сукня повинна спадати під владою його рук, чого не скажеш про бальну пачку (поки ви розтібнете корсет, поки знімете кільця, і лише потім перейдете до самої сукні).

Це для нас дівчат весілля - це бал перед гостями, красиві фотографії, а для нього - це секс. Секс з його жінкою, і переглядаючи ваші весільні фотографії він навряд буде згадувати ваші квіти на столі, він буде пам’ятати, що за спідня білизна була під цією сукнею.

Читаємо далі:

• Що таке шлюбна ніч
• Подарунок не для вас

(усього голосів: 6, оцінка: 4.17 з 5)

Сьогодні я розкажу вам про мої блукання весільними салонами. З вибору весільної сукні починається саме свято, бо від неї я вирішила відштовхуватись у виборі стилю самого весілля та його головного кольору, щодо останнього у мене і досі сумніви: подобається помаранчевий колір та насичений ягідний. Але наразі про салони, діапазон цін та обслуговування. В Києві я відібрала декілька варіантів. Спершу я зі своїми друзями відвідала салон “Юнона”, який є офіційним представником марки Papilio в Україні, остання мене і зацікавила. Туди прийти можна лише по запису, робітники салону понтуються ніби в них багато роботи і так мало часу (ще б пак, вони ж типу працюють з нашими українськими зірками і їм трохи не до простих смертних). Нас зустріла жінка, якій я показала весільні сукні, що припали мені до душі. Скажу, що вибір у них великий, але майже всі сукні, що мені сподобались були відсутні у салоні. Як би я не намагалась, мій вибір скоротили лише до трьох моделей, які мені дозволили приміряти. Фотографувати заборонили. Часу я там провела небагато, ніби я і приміряла сукні, але жодного враження у мене не залишилось. І не тому що сукні не сподобались, я не встигла відчути себе в них як слід. Я не мала змоги порівняти їх з іншими у салоні і це зовсім не надавало впевненості у виборі. Важко визначитись, коли тобі дають спробувати на смак лише один шматочок. Цінова політика у них теж доволі цікава: поки що сукні коштують 8-10 тис. грн, але от незабаром (коли?) ціни піднімуться в два рази! Тільки подумайте, в 2 рази!

Потім ми разом прийшли у салон “Янгол краси” на Саксаганського, 123. Цей салон набагато затишніший, ніж попередній, там працює лише одна дівчина, доволі привітна та приємна. Діапазон цін у цьому салоні вищий, мінімальна ціна - 10 тис. грн, сукні американські. Знаєте, наскільки я не люблю американський стиль мені ці сукні дуже сподобались: якісні та стримані, зовсім не базарні. Під час нашої примірки до салону завітала наречена, яка вже придбала у них сукню, щоб приміряти її (дівчина тільки-но зробила весільний макіяж та зачіску). Приємно мати справу з людьми, які люблять свою справу та доброзичливі, у цьому салоні мене не обмежували у виборі, дозволили фоторгафувати скільки завгодно. Ми жартували, викладали фото в інтернет та ділились історіями.

Далі ми вирушили до весільного салону “Modena”, продавців ми зустріли на крилечку, вони палили на вході. В каталозі я ледь обрала те, що приблизно може мені сподобатись, просто йти мені не хотілось, я вирішила хоча б щось приміряти. Весільні сукні там дуже схожі між собою, вибір дуже маленький. Їх основний асортимент - це стандартні сукні з корсетом та широкою спідницею. Нічого цікавого, але ціни такі ж самі, як в попередніх салонах - від 10 тис. грн. За що я не розумію. Якість суконь у них не така вже хороша… Цей салон мені зовсім нічим не запам’ятався, я ледь про нього згадала, фотографувати там теж не можна. Було б що, я вам так скажу.

І останній на той день був салон “Інта”. Нас зустріли привітно, здається,  мене обслуговувала директор салону. Там теж дозволяється фотографувати і приміряти можна скільки завгодно, мене звідти не хотіли відпускати, все приносили нові і нові сукні та повторювали, як мені гарно. Ціни в цьому салоні найбільш демократичні - близько 4 тис. грн, звичайно, там є і дорогі сукні за 10 тис. грн. Але якість таких суконь погана - то затяжка, то відірвана квіточка, то слід від пасти. Воно не кидається в очі, просто я розглядала уважно сукні, напевно, вони вже були ношені. Але в принципі там є з чого обрати.

Далі на черзі були дизайнерський бутік Anfice, салони Novias та Віола. про них я напишу пізніше, це вже інший день та зовсім інші враження.

Весільний салон "Янгол краси"

Весільний салон"Янгол краси"

Весільний салон "Янгол краси"

Читаємо далі:

• Весільні салони (p.3)
• Весільні салони p.4
• Найогидніший сервіс в салоні “Юнона”
• Весільна сукня на замовлення
• Як купити весільну сукню: перший сегмент

(усього голосів: 4, оцінка: 4.75 з 5)

Ай, весільні сукні… Ніколи не подумала б, що ці слова можуть мене дратувати. З того часу, як почала серйозно займатись своїм власним весіллям, я втомилась від теми і вже не хочу писати блог. Раніше ця тема була для мене більш абстрактною, віддаленою та цікавою, а зараз я відчуваю морально втому, бо засинаю і прокидаюсь з картинками весільних суконь в голові. За два вихідні я обійшла 7 салонів і в середньому переміряла тридцять суконь, втомилась, що сказати. А це при тому, що своєї сукні я не знайшла і думка про необхідний вибір мене гнітить. Повірте, я поназбирала вражень щодо обслуговування в салонах та підходу до клієнта в кожному з них, але просто нема сил описувати їх. Я це зроблю, але пізніше. Скажу лише, що усі робітники доволі привітні і ніхто не нав’язував своєї думки, намагались, звісно, підіграти, але у них це недуже добре виходило. Єдине, що мене збило з пантелику, так це ціни: в деяких салонах вони просто не відповідали дійсності. Певні салони просто намагались прирівнятись до більш дорогих, наприклад, салони “Modena” та “Віола”. Сукні у них доволі схожі між собою і нічим особливим не відрізняються, а ціни не менше 10 000 грн (покупка неношених суконь), в той час як у Юноні ви можете знайти сукні і за 8 000 грн, при цьому більш цікаві та складні у пошитті.

Наразі я стою перед вибором: купувати чи  все-таки шити. Другий варінт дешевший, проте часто я чула розповіді про погану якість пошитою на замовлення сукні. Якось психологічно важко погодитись на пошиття сукні у незнайомої людини. От відібрані мною моделі, які не можна знайти в Україні, бо деякі бренди не представлені у нас або ж просто самі моделі відсутні в каталогах.

Читаємо далі:

• Весільні салони p.1
• Моє весільне взуття. Перша спроба
• Оригінальні весільні сукні
• Весільні салони (p.3)
• Як купити весільну сукню: перший сегмент

(усього голосів: 5, оцінка: 4 з 5)