Заручини влаштовують або після або до сватання разом з оглядинами, запрошуючи усіх гостей нареченої та нареченого. Обряд проходить у тій же послідовності, що й сватання: приходять старости, починаютьсвоє оповідання, але з іншими доповненнями. Молода ж виносить знову рушники і перев’язувала ними сватів та молодого, дарувала дарунки.

Слала зоря до місяця:
О, місяцю-товаришу,
Не заходь ти раніщ мене;
Зайдемо обоє разом,
Зрадується звір у полі,
Зрадується гість у дорозі!
Слала Маруся до Михайла:
— Ой Михайло, мій суджений,
Не сідай ти на посаду,
На посаду раніш мене;
Сядемо обоє разом,
Звеселимо ми два двора:
Ой перший двір — батька твого,
А другий двір — батька мого.

А от на Донбасі цей процес має назву «рукобиття» або «могарич», на який кликали в першу чергу хрещених. Це дійство відбувалося у хаті молодої.

Показували «молоду» — садили якусь чужу жінку, а молдий повинен був впізнати, це його наречена чи ні. А потім вже виводили саму молоду.

Староста з боку молодої, найчастіше її дядько, пропонував молодим взятися за кінці рушника, сам брався за його середину і вів молодих на посад — найпочесніше в хаті місце — на покуть. Після цього накривав рушником хліб, клав на нього руку дівчини, зверху — руку хлопця і перев’язував рушником. З цього моменту починали співати:

Ой добре, добре буде, моя мати,
Моє сватання пити,
Та не добре буде, моя мати,
Моє ділечко робити.

Після того частування, що проходить у супроводі чисельних пісень, молодих виводять із-за столу за хустку для участі в танцях. Після танців молоді вертаються до столу і починають обмін подарунками. Молода всіх присутніх обдаровує хустками або сорочками (які сама і вишила!).

Так завершуються заручини, після яких запрошують усіх на розглядини, щоб подивится, як живе молодий, чи заможний, скільки хліба та худоби має. Іноді сім’я молодого вдавалася до хитрощів — позичали у сусідів худобу, щоб здатися більш заможними.

Читаємо далі:

• Благословення молодих
• Хтось знає щось про змовини?
• Українські традиції. Діалоги сватів
• Українське сватання
• Сватання на Слобожанщині

(усього голосів: 3, оцінка: 4 з 5)

Давайте трохи поговоримо про прикраси на весілля і про їх відповідність до сукні.

Мова піде не лише про ювелірні вироби, а й інші, зокрема про живі квіти. Їх можна використати не лише у зачісці, а ще й як бутоньєрку на руку і невеликий віночок на голову (звичайно, якщо ви не використовуєте живі квіти окремо як прикрасу у зачісці). І дружку “прикрасити” тими ж квітами, але іншого тону. Таким чином ви створите ніжний і цнотливий образ.

Тепер про коштовності. Раніше найкращим подарунком нареченого до весілля вважалися діамантові сережки. Разом з весільною сукнею, наречена вперше вдягала діаманти, які до того ніколи не носила. І лише після обряду їй дозволялося вдягати інші діамантові прикраси - кільця, браслети, кулони тощо.

Зазвичай, обручки є простої форми, яка знаменує собою спокійне і щасливе подружнє життя. Золото може бути 14, 18 і 24 карат. Краще за всіх для каблучки підійде перший варіант, бо золото 14 карат є найбільш міцним, 18 - в принципі теж, а от 24 - дуже м’яке і легко дряпається. Вибираючи обручку не плутайте її з перстнем, який дарують на заручини. Також обидві каблучки повинні бути виконані в одному стилі, що є ознакою однакових намірів молодят.

Сукня для вінчання у нареченої відрізнялася від тої, в якій вона гуляла весь день. У церкві не дозволяється відкритих речей і рукавичок на руках, тому на церемонію вінчання обирайте іншу сукню, більш скромну.

Жінки, що виходили заміж вдруге, могли обирати будь-які прикраси для весільного образу. Сукня такої жінки не могла вже бути білого кольору, тому і прикраси добиралися з кольоровим дорогоцінним камінням: сапфіром, смарагдом, топазу і т.д. Дуже часто вдягали на сукню бріолети - ограноване каміння, яке було схоже на велику сльозу і виблискувало від світла свічок. В руках така наречена тримала квіти з білих троянд і конвалій.

Також у старовину сережки носили і чоловіки. Якщо ваш наречений носить сережки, то і йому можна придбати маленький діамант (дууже маленький), який грайливо виблискуватиме на світлі.

Не забувайте: на весіллі наречена не може вдягати годинник.

Однією з останніх модних тенденцій є гравіювання обручок, тому пропоную звернутись до найбільш традиційних фраз:

* Semper Amemus (лат.) - Let Us Love Always (англ.) – Наше кохання буде вічне
* Semper Fidelis (лат.) - Always Faithful (англ.) - Вічно відданий
* Amor Vincit Omnia (лат.) - Love Conquers All (англ.) – Кохання завойовує все
* Mizpah (древ.еврейск.) - God watch between us when we are absent from one another (англ.) - Бог дивиться за нами, коли ми не можемо піклуватися одне одним
* Ani L’dodi V’dodi Li (древ.еврейск.) - I Am Beloved’s and My Beloved is Mine (англ.) - Я кохаю і кохана (ий)
* Il Mio Cuore e il Tuo Per Semper (итал.) - My Heart is Yours Forever (англ.) – Моє серце навіки твоє
* Por Tous Jour (франц., XVв.) - For All Days - (англ.) – На віки вічні
* Mon Coeur Est a Vous (франц., XVв.)- You Have My Heart (англ.) – Ти господар мого серця
* Par Grant Amour (франц., XVв.) - For My Greatest Love (англ.) – Моє велике кохання
* Je T’aime (франц., XVв.) - I love you (англ.) - Я тебе кохаю
* Myn Genyst (немец.)- My Heart (англ.)- Моє серце
* Forever - Назавжди
* Never to Part – Ми одне ціле
* Щасливий(а) тебе кохати
* Візьми моє серце
* Віддаю всього(всю) себе
* Ти в моєму серці

Дякую цікавому ресурсу і блогу

Ще немає схожих статтей.

(усього голосів: 6, оцінка: 4.5 з 5)

Більшість весільних традицій Англії сформувалися до вісімнадцятого століття. З того часу в основі подружжя лежить все-таки кохання.

Заручини та заручення.

Традиційно заручення вважається лише початком подружніх сосутнків. З моменту, коли хлопець дарує дівчині кільце, вони вважаються парою. Заручини можливо розірвати або продовжити на достатньо довгий термін. Проте, як правило, вони закінчуються весіллям. Нещасливим для зурачин вважається травень. А щасливим днем для походу під вінець у англійців вважається середа.

Весільний кортеж та церемонія.

У церкву прийнято відправлятися у першій половині дня. Наречений, наречена та родичі — на конному екіпажі, молоді чоловіки — на конях. В селах та передмістях друзі нареченого стріляють із рушниць, щоб відігнати злих духів. Першими до священника прямують наречена у супроводі батька, за нею слідує наречений. Батько передає нареченому руку доньки. Після церемонії молода дружина кидає в повітря весільний букет. Вважається, що та з подруг нареченої, яка його підійме, вийде заміж в цьому ж році.

Святкове застілля.

Влаштовують його в домі батьків. Святкування може продовжуватися кілька днів, але не більше тижня. Центр програми — весільний пиріг, який розрізає сама наречена.

Читаємо далі:

• Особливості заручин
• Заручини по-українськи
• Весільні прикмети на щастя (p.1)
• Благословення молодих
• Весільні прикмети на щастя (p.2)

(усього голосів: 1, оцінка: 5 з 5)