Сьогодні я розкажу вам про мої блукання весільними салонами. З вибору весільної сукні починається саме свято, бо від неї я вирішила відштовхуватись у виборі стилю самого весілля та його головного кольору, щодо останнього у мене і досі сумніви: подобається помаранчевий колір та насичений ягідний. Але наразі про салони, діапазон цін та обслуговування. В Києві я відібрала декілька варіантів. Спершу я зі своїми друзями відвідала салон “Юнона”, який є офіційним представником марки Papilio в Україні, остання мене і зацікавила. Туди прийти можна лише по запису, робітники салону понтуються ніби в них багато роботи і так мало часу (ще б пак, вони ж типу працюють з нашими українськими зірками і їм трохи не до простих смертних). Нас зустріла жінка, якій я показала весільні сукні, що припали мені до душі. Скажу, що вибір у них великий, але майже всі сукні, що мені сподобались були відсутні у салоні. Як би я не намагалась, мій вибір скоротили лише до трьох моделей, які мені дозволили приміряти. Фотографувати заборонили. Часу я там провела небагато, ніби я і приміряла сукні, але жодного враження у мене не залишилось. І не тому що сукні не сподобались, я не встигла відчути себе в них як слід. Я не мала змоги порівняти їх з іншими у салоні і це зовсім не надавало впевненості у виборі. Важко визначитись, коли тобі дають спробувати на смак лише один шматочок. Цінова політика у них теж доволі цікава: поки що сукні коштують 8-10 тис. грн, але от незабаром (коли?) ціни піднімуться в два рази! Тільки подумайте, в 2 рази!

Потім ми разом прийшли у салон “Янгол краси” на Саксаганського, 123. Цей салон набагато затишніший, ніж попередній, там працює лише одна дівчина, доволі привітна та приємна. Діапазон цін у цьому салоні вищий, мінімальна ціна - 10 тис. грн, сукні американські. Знаєте, наскільки я не люблю американський стиль мені ці сукні дуже сподобались: якісні та стримані, зовсім не базарні. Під час нашої примірки до салону завітала наречена, яка вже придбала у них сукню, щоб приміряти її (дівчина тільки-но зробила весільний макіяж та зачіску). Приємно мати справу з людьми, які люблять свою справу та доброзичливі, у цьому салоні мене не обмежували у виборі, дозволили фоторгафувати скільки завгодно. Ми жартували, викладали фото в інтернет та ділились історіями.

Далі ми вирушили до весільного салону “Modena”, продавців ми зустріли на крилечку, вони палили на вході. В каталозі я ледь обрала те, що приблизно може мені сподобатись, просто йти мені не хотілось, я вирішила хоча б щось приміряти. Весільні сукні там дуже схожі між собою, вибір дуже маленький. Їх основний асортимент - це стандартні сукні з корсетом та широкою спідницею. Нічого цікавого, але ціни такі ж самі, як в попередніх салонах - від 10 тис. грн. За що я не розумію. Якість суконь у них не така вже хороша… Цей салон мені зовсім нічим не запам’ятався, я ледь про нього згадала, фотографувати там теж не можна. Було б що, я вам так скажу.

І останній на той день був салон “Інта”. Нас зустріли привітно, здається,  мене обслуговувала директор салону. Там теж дозволяється фотографувати і приміряти можна скільки завгодно, мене звідти не хотіли відпускати, все приносили нові і нові сукні та повторювали, як мені гарно. Ціни в цьому салоні найбільш демократичні - близько 4 тис. грн, звичайно, там є і дорогі сукні за 10 тис. грн. Але якість таких суконь погана - то затяжка, то відірвана квіточка, то слід від пасти. Воно не кидається в очі, просто я розглядала уважно сукні, напевно, вони вже були ношені. Але в принципі там є з чого обрати.

Далі на черзі були дизайнерський бутік Anfice, салони Novias та Віола. про них я напишу пізніше, це вже інший день та зовсім інші враження.

Читаємо далі:

• Весільні салони (p.3)
• Весільні салони p.4
• Найогидніший сервіс в салоні “Юнона”
• Весільний тренд 2011 року
• Весільна сукня на замовлення

Якщо вам сподобалась саття — натисніть на цю кнопочку. Дякую!

А ще ви просто можете приєднатись до моєї групи Вконтакті, тематичної сторінки на Facebook та зафоловити мене у Твіттері :)